Природа емоційного інтелекту і його складові

Згідно з сучасними науковими уявленнями, емоційність в творчої активності людини є настільки ж утроби якість, яким є і сама доцільність. Основним функціональним призначенням емоційності людини є адаптація його до навколишнього середовища. Емоційність - неминущий атрибут доцільної діяльності будь-якого індивіда, а самі "емоції, швидше за все представляють вищий порядок інтелекту" (К.Е.Ізард). В даному контексті правомірно вести мову про особливу емоційної організації психіки індивіда - емоційний інтелект, що є показником ступеня його емоційної зрілості.

Емоційний інтелект (Emotional Intelligence, EI) визначається як сукупність розумових здібностей до соціальної адаптації шляхом регуляції своїх емоцій (Р.Salovey, J.Mayer, D.Goleman, 1995). Інтелект тут проявляється в розумінні, управління і контроль за цими первинними, обов`язковими властивостями людської психіки. За останніми даними, розвинений EI сприяє особистому та професійному успіху людини на 80%, в той час як рівень раціонального інтелекту (lQ) всього лише на 20%. Таким чином, EI в кінцевому рахунку є здатність успішно застосовувати розумові здібності і ефективно взаємодіяти з навколишнім світом. EI складається з маси різних аспектів (самосвідомість, емпатія, терпіння, такт, оптимістичність, відкритість, щирість і т.д.), нами було виділено чотири основні чинники EI: 1) саморегуляція (Срег.) - 2) регуляція власних емоцій, управління настроєм, блокування негативних емоцій, контроль за емоціямі- 3) регуляція взаємовідносин (Рего) - 4) соціальні навички, вміння будувати відносини з окружающімі- 5) рефлексія (Ref) - 6) самоусвідомлення, раціональне осмислення емоцій, виявлення власних мотівацій- 7) емпатія (ЕМП) - 8) розуміння емоцій і почуттів інших, децентрация. При попарной угрупованню чинників отримуємо два основні блоки EI: поведінковий - Срег + РегО- когнітивний - Реф + ЕМП.

У вітчизняній психології феномен EI мало вивчений, не існує загальноприйнятого тесту на ЕQ (коефіцієнт EI), рівень емоційності. Один з якісних тестів на вимір EQ, складений Ілоною Джерабек, в якості експерименту було підтверджено нами з відомої вітчизняної методикою "Адаптивність", розробленої докт.псіхол, наук А.Г.Маклаковим. Для зручності виміру основних факторів EI, відредаговані нами завдання тесту "EI" були згруповані в 4 групи - Срег, Рего, ЕМП, Реф. і проведено пилотажное апробування тесту на малій вибірці з метою встановлення валідності тесту (порівнянням з тестом "Адаптивність").

З`ясувалося, що тест "Адаптивність" більш спрямований на вимір регуляційного компонента адаптації (поведінковий блок EI) і в меншій мірі акцентує увагу на таких когнітивних ознаках, як емпатія і рефлексія. Тест "EI" досить диференційовано вимірює обидва блоки EI, характерно, що в ньому більш ретельно діагностується когнітивний компонент адаптації людини до навколишньої дійсності, що підтверджує правомірність визначення даного феномена (як особливого виду розумових здібностей до адаптації). Проведене нами дослідження дозволило встановити, що тест EI має концептуальної і конструктивної валідність, тобто дійсно вимірює ті характеристики, які були закладені в концепцію EI. Таким чином, адаптована нами методика здатна діагностувати базові чинники EI і його основні блоки - поведінковий і когнітивний, на аналогічних вікових групах.

Юсупова Г.В.