Методика оцінки соціального інтелекту в дитячому віці

Старший дошкільний вік характеризується початком розвитку у дітей соціально-перцептивних здібностей, здібностей до децентрації, що дозволяє зробити висновок про наявність певного рівня розвитку соціального інтелекту. Однак ми зіткнулися з відсутністю психометрически обгрунтованих методик, що дозволяють визначити цей рівень. Адаптація для дітей малюванням методики Дж.Гілфорда і М.Саллівена, широко застосовується для діагностики соціального інтелекту вікових груп від 9 років, здалася нам найбільш доцільною. Адаптація методики проводилася в період 2000-2003 років на базі дитячих освітніх установ міста Краснодара. У дослідженні взяли участь більше 260 дітей.

Методика має чітку процедуру тестування. З метою зняття психологічного бар`єру перед інтерпретацією взаємин із значущими іншими стомлений матеріал включає зрозумілі дітям ситуації взаємодії, персонажами яких є тварини.

Субтест 1: "Що трапиться з Мишком?" - точний аналог субтеста "Історії із завершенням" тесту Дж.Гілфорда і М.Саллівена.

Субтест 2: "Вибери обличчя" - аналог субтеста "Вербальна експресія". Стомлений матеріал являє собою картинки, що зображують невербальну експресію: міміку, пози, жести. Випробуваний серед трьох запропонованих варіантів емоційних станів повинен вибрати той, який висловлює такі ж почуття, що і на картинках, що зображують міміку, пози, жести. Розроблений нами субтест відрізняється від існуючих подібних тестів відсутністю зображення ситуації, що викликала дане емоційний стан.

Субтест 3: "Такі різні слова" - аналог субтеста "Вербальна експресія" тесту Дж.Гілфорда і М.Саллівена. В оригіналі це єдиний субтест, складений без використання малюнків. Нам, враховуючи наочно-образне мислення дітей, довелося використовувати і в цьому субтесте наочний стомлений матеріал. Спочатку форму субтеста ми залишили незмінною, змінивши лише ситуації взаємодії, намагаючись зробити їх зрозумілими дошкільнятам. Але діти не розуміли змін значення вербальних реакцій в різних ситуаціях взаємодії, тому ми розробили варіант, де додатково використовується інтонаційний малюнок промови, що дозволяє оцінити чутливість до відтінків сенсу висловлювань в залежності від контексту ситуації. У завданнях цього субтеста випробуваний з трьох запропонованих малюнків вибирає відповідний до фрази, яку він виголосив з певною інтонацією. Для отримання більш надійного результату використовується магнітофонний запис, що відтворює інтонації, ідентифіковані експертами.

Субтест 4: "Знайди пропущену картинку" - аналог субтеста "Історії із завершенням". При адаптації цього субтеста ми скоротили кількість варіантів відповідей до трьох. Стомлений матеріал ми розташували аналогічно розташуванню стимульного матеріалу тесту Дж.Гілфорда і М.Салліван. Але, в подальшому, ми зіткнулися з тим, що діти не могли зрозуміти, де на малюнку саме завдання, а де варіанти відповідей. Тому необхідно представляти дітям окремо завдання і окремо варіанти відповідей.

Надійність субтестів розробленої нами методики перевірялася за параметрами внутрішньої узгодженості і ретестовой надійності. Внутрішня узгодженість обчислювалася методом розщеплення субтестів навпіл і підрахунком кореляцій за формулою Спірмена-Брауна: субтеста 1 - 0,64- субтеста 2 - 0,66- субтеста 3 - 0,63- субтеста 4 - 0,65. При визначенні ретестовой надійності ми використовували метод рангової кореляції: субтест 1 - 0,74- субтест 2 - 0,38 (рівень достовірності 0,05) - субтест 3 - 0,57- субтест 4 - 0,63. Внутрішня узгодженість і ретестовой надійність відповідають психометрическим нормам. Основний показник діскрімінатівності, коефіцієнт? Фергюсона, субтестів наближається до одиниці, що відповідає психометрическим нормам: субтест 1 - 0,97- субтест 2 - 0,92- субтест 3 - 0,9 субтест 4 - 0,93. Підтвердженням внутрішньої валідності методики є межсубтестовие кореляції. Вони досить низькі, що говорить про незалежність факторів пізнання поведінки (cубтести 1 і 2 - 0,4 субтести 1 і 3 - 0,24- субтести 1 і 4 - 0,53- субтести 2 і 3 - 0,1 субтести 2 і 4 - 0,18 субтести 3 і 4-0,2).

Для визначення конструктной валіднострі нами встановлювалися зв`язку з дитячим тестом Розенцвейга (індекс соціальної адаптації), тестом Теммла, Амена і Дорки "Обери потрібну особу" (індекс тривожності), тестом шкільної зрілості Кес і социометрическим статусом дитини. Статистично значимі кореляції були виявлені між показниками композитної оцінки соціального інтелекту і індексом соціальної адаптації. Коефіцієнт рангової кореляції дорівнює 0,56.

Отримані результати дозволяють зробити висновок про можливість використання розробленої нами методики для діагностики соціального інтелекту дітей старшого дошкільного віку.

Харитонова І.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!