Тести інтелекту: тести дії, немовні і невербальні тести.

тести інтелекту

Одним з критеріїв класифікації методик у вітчизняній психологічній діагностиці є форма (характер) стимульного матеріалу. За цим критерієм виділяють вербальні і невербальні тести інтелекту. Перші складаються із завдань, стомлений матеріал яких представлений в мовній формі - це слова, висловлювання, тексти. Змістом роботи випробовуваних є встановлення логіко-функціональних і асоціативних зв`язків в стимулах, опосередкованих мовною формою. Невербальні тести інтелекту складаються із завдань, в яких стомлений матеріал представлений або в наочній формі (у вигляді графічних зображень, малюнків, креслень), або в предметній формі (кубики, частини об`єктів і ін.). У цих тестах знання мови потрібне тільки для розуміння інструкцій, які навмисно робляться простими і по можливості короткими.

Таким чином, вербальні тести інтелекту дають показники словесного (понятійного) логічного мислення, а за допомогою невербальних тестів оцінюється наочно-образне і наочно-дієве логічне мислення. У зарубіжній психодіагностики іноді застосовується дещо відмінна від викладеної класифікація методик. виділяються:

- тести дії;

- немовні;

- невербальні тести.

тести дії (Performance tests) вимагають операцій з предметами при мінімальному використанні олівця й паперу або виконання завдань за допомогою будь-яких рухів на папері (малювання фігури, креслення шляху виходу з лабіринту і ін.).
немовні тести (Nonlanguage tests) розробляються так, що не вимагають використання мови ні від випробуваного, ні від діагноста. Стомлений матеріал цих тестів представлений в невербальній формі, а інструкції до них здійснюються безпосереднім показом або жестами, без використання мови (як усній, так і письмовій).
невербальні тести (Nonverbal tests) в викладається класифікації правильніше називати, як вказує А. Анастазі, тестами, що не вимагають умінь читати і писати. Їх виконання спирається на застосування усних інструкцій і спілкування з діагностом. У завданнях можуть бути використані як предмети і наочні зображення, так і вербальне зміст. Наприклад, вони можуть бути спрямовані на діагностику розуміння значень слів, пропозицій або коротких абзаців, що пред`являються за допомогою образотворчих засобів (з одночасними усними вказівками але кожного завдання). Тому на відміну від немовних тестів невербальні (в розумінні деяких західних психологів) непридатні для осіб, які розмовляють іншою мовою, а також для нечуючих індивідів.

Тести дії, немовні і невербальні тести за кордоном зазвичай називають тестами для специфічних популяцій. Це пов`язано з тим, що перераховані тести спочатку розроблялися і застосовуються для діагностики індивідів, які не могли бути адекватно оцінені за допомогою звичайних, традиційних вербальних тестів. це:

- діти з нерозвиненою промовою;

- які не вміють читати і писати;

- діти дошкільного віку з вадами мовлення;

- діти із затримками розумового розвитку;

- неписьменні і не вміють читати будь-якого віку;

- іноземці;

- ті, хто тривалий час перебував в середовищі з дефіцитом спілкування (укладені).

Крім перерахованих груп випробовуваних, тести з невербальних змістом завдань застосовуються для діагностики тих індивідів, щодо яких важливо оцінити рівень розвитку наочного мислення. Це, наприклад, можуть бути професійні групи (креслярі, конструктори, художники та ін.).

Невербальні тести інтелекту

Розглянемо деякі з широко застосовуваних (в тому числі і в нашій країні) невербальних тестів інтелекту.

Тест Дошки форм Сегена

Прикладом тесту дії є тест Дошки форм Сегена (Seguin Form Boards), відомий в нашій країні під назвою Тест відтворення колишнього порядку на дошці, розроблений французьким лікарем Е. Сегеном в 1866 р .. Він застосовується для діагностики дітей з розумовою відсталістю, починаючи з 2 років. Інша назва цієї методики - Дошки форм Сегена - пов`язано з характером стимульного матеріалу, що складається з 5 дощок з гніздами, в яких розташовані різні фігурки. Діагностика проводиться індивідуально. Перед дитиною розташовують першу дошку з вставленими в гнізда фігурками і пропонують уважно розглянути її. Через 10 сек. психолог перевертає дошку, а випали з гнізд фігурки перемішує, після чого просить дитину відтворити колишній порядок (укласти всі фігурки на колишнє місце).

Робляться три проби, а показником є найкоротший час, що необхідний дитині для виконання завдання. Процедура повторюється з кожною з чотирьох дощок. Крім часу виконання, фіксуються помилки, окремі спроби і особливості дій дитини, його висловлювання, а також характер використання допомоги психолога при безуспішних спробах виконати завдання. Методика Сегена, будучи досить простий у використанні, відрізняється хорошими диференціюючими можливостями (оцінює різні рівні розумової відсталості) і широко застосовується в даний час в клінічній психодіагностику.

лабіринтові тести

До тестів дії відносяться лабіринтові тести, перший з яких був розроблений в 1914 р С. Д. ПОРТЕУС (Porteus Maze Test) .. Ці тести складаються з серій

зображених лініями лабіринтів зростаючих труднощів. Від випробуваного потрібно провести найкоротший шлях від входу до виходу з лабіринту, не відриваючи олівця від паперу. Показниками в цих тестах є час виконання і число допущених помилок. Вони досить широко використовуються для діагностики як дітей, так і дорослих.

прогресивні матриці

Типовим і широко поширеним невербальних тестом інтелекту є Прогресивні матриці (Progressive Matrices), розроблені у Великобританії. Авторами першої редакції, що з`явилася в 1936 р і призначеної для діагностики дітей, були Л. Пенроуз і Дж. Равен. Згодом роботу з тестовими завданнями здійснював Дж. Равен, тому що розглядається методику іноді називають тестом Равена (Raven`s Progressive Matrices - RPM). Перший варіант для дорослих з`явився в 1960 р Методика заснована на теорії гештальтпеіхологіі. Кожне завдання розглядається як певне ціле, що складається з ряду взаємопов`язаних елементів. Передбачається, що спочатку випробуваний здійснює глобальне оцінювання матриці, а потім диференціює зображення на окремі елементи з виділенням принципу з інтеграції. На заключному етапі виділені елементи включаються в цілісний образ, що і дозволяє виявити відсутню частину зображення. Розроблений відповідно до традицій англійської школи вивчення інтелекту, згідно з якими найкращим способом його вимірювання є виявлення відносин між абстрактними фігурами, цей тест багатьма британськими психологами розглядається як кращий з існуючих вимірювач генерального фактора (g-фактора).

Стомлений матеріалом цієї методики є матриці - композиції з пропущеним елементом. Випробуваний повинен вибрати елемент, якого бракує серед 6-8 запропонованих варіантів. В даний час використовуються три форми тесту, розраховані на різний вік І різний рівень інтелектуального розвитку. У кожній з них однотипні, але зростаючої складності завдання організовані в деяке число серій, труднощі яких також підвищується від першої до наступних. Ускладнення завдань як всередині кожної серії, так і від серії до серії дозволяє, на думку автора, здійснити принцип прогресивності (з ним пов`язано і назва методики - Прогресивні матриці). Він полягає в тому, що виконання попередніх завдань є підготовкою випробуваного до виконання наступних - йде процес навчання. Проведення тесту не обмежена в часі, може бути як індивідуальним, так і груповим. Психометричні параметри високі і отримані на різних як за обсягом, так і за характером вибірках.

Тести для діагностики представників різних культурних груп

До групи невербальних тестів включають тести, розроблені спеціально для діагностики представників різних культурних груп. Як уже повідомлялося, зв`язок тестування інтелекту з культурою певної соціальної групи обмежує сферу застосування тестів. Вони виявляються неадекватними для обстеження осіб, що належать до іншої культури, ніж та, в якій вони створювалися. Тому перед дослідниками постала проблема розробки таких інтелектуальних тестів, які були б вільні від впливу культури. При їх створенні намагалися виключити параметри, за якими найчастіше розрізняються культури. Найбільш відомий з них - мова, інший параметр - швидкість виконання тесту-ще одна відмінність між культурами - наявність специфічної інформації, яка може надаватися лише в деяких культурах. Облік цих параметрів відмінностей між культурними групами привів до того, що тести, «вільні від впливу культури» (culture-free, culture-fair), робили невербальними, в них не використовували інформацію, специфічну для деяких культур і намагалися виключити вплив швидкості виконання. Першим тестом, вільним від впливу культури, вважається армійський тест Бета, розроблений в США в період першої світової війни.

Тест "Намалюй людину"

Ще один тест такого типу - Намалюй людини (Draw-a-Man Test), розроблений американським психологом Ф. Гудінаф і описаний в 1926 р, був призначений для діагностики дітей у віці від 3 до 13 років. Дитину просили зобразити на аркуші паперу чоловіка, причому, зробити це якомога краще. Час малювання не обмежувалася. Оцінка рівня інтелектуального розвитку здійснювалася на основі того, які частини тіла і деталі одягу зображував випробуваний, як враховані пропорції фігури, перспектива і т. Д. Ф. Гудінаф розробила шкалу, по якій можна оцінити 51 елемент малюнка, а також отримала статистичні норми для кожної вікової групи. Цей тест застосовувався без змін з моменту створення до 1963 р, коли Д. Харріс переглянув його, розширив і опублікував під назвою Тест малювання Гудінаф-Харріса (Goodenough-Harris Drawing Test).

У цьому варіанті після завершення малюнка чоловіки дитині пропонувалося малювати жінку. Виконання оцінювалося на основі врахування 73 елементів малюнка (для зображення чоловіка) і 71 (для зображення жінки). Поряд з оцінкою малюнків за елементами була запропонована більш проста обробка - якісна оцінка шляхом їх зіставлення з 12 зразками-еталонами (за ступенем схожості). Норми були отримані для вікових груп від 5 до 15 років. Ретестовой надійність Тесту малювання вище, ніж у тесту Гудінаф (близько 0,80), а валідність збереглася на тому ж рівні. У Росії ці методики не використовувалися. Застосування Тесту малювання для обстеження різних культур і етнічних груп показало, що його результати в більшій мірі залежать від фактора культури, ніж це передбачалося авторами. Проаналізувавши роботи, що відносяться до цього тесту, Ф. Гудінаф і Д. Харріс висловили думку, що «пошук тесту, вільного від впливу культури, незалежно від того, вимірює він інтелект, художні здібності, соціально-особистісні характеристики або будь-які інші риси, є ілюзорним ».

Тест, вільний від впливу культури Р. Б. Кеттелла

Ще один Інтелектуальний тест, вільний від впливу культури (Culture-Fair Intelligence Test), був розроблений Р. Б. Кеттелла. Він має три варіанти. Перший призначений для дітей 4-8 років і розумово відсталих дорослих-другий - для дітей 8-13 років і дорослих, які не мають вищої освіти-третій для дітей 10-16 років і дорослих з вищою освітою. Тест складається з двох частин, кожна з яких включає по 4 однакових субтеста. Субтест «Серії» складається із завдань, що вимагають вибору завершального серію елемента. У завданнях субтеста «Класифікації» слід знайти елемент, що не підходив до інших знаходяться в ряду. У субтесте «Матриці» потрібно відзначити елемент, правильно доповнює кожну матрицю. У субтесте «Умови» потрібно знайти серед запропонованих варіантів той, для якого дотримувалася умова, заданий в зразку. Всі завдання представлені в графічній формі, а час їх виконання обмежена 3-4 хв. Первинні бали переводяться в шкальні оцінки, за якими встановлюється відповідність випробуваного статистичної нормі (її межі 84 і 116 IQ). Коефіцієнти надійності та валідності цього тесту знаходяться на нижньому рівні допустимості, а перевірки на вибірках з різних країн Європи, Америки, Азії та Африки показали залежність його результатів від фактора культури.

Валідність тестів інтелекту

На закінчення слід зазначити, що за даними багатьох тестологов валідність тестів, що розробляються як «вільні від впливу культури», низька в будь-якій культурі. Це пояснюється тим, що намагаючись виключити з завдань тестів специфічне зміст і залишити тільки одно відоме представниками різних культур, діагности вимірюють з їх допомогою тривіальні функції, не завжди співвідносяться з показниками інтелектуального розвитку. По суті, усунення культурних відмінностей з тестів інтелекту означає виключення з них інтелектуальних компонентів. Як зазначив Дж. Брунер, «свобода від культури» є просто «свобода від інтелекту».

Увага, тільки СЬОГОДНІ!