Механізми створення комічного в субтесте "послідовні картинки" wais і wisc-iii

Розуміння комічного компонента вербального або іконічного тексту є свідченням максимально повного зчитування інформації та адекватної її переробки. Уміння бачити і враховувати гумористичний компонент ситуації при побудові її суб`єктивної інтерпретації являє собою один з найскладніших інтелектуальних навичок, який свідчить про сформованість понять і системи оборотних розумових операцій [Веккер, 1976]. Тому невипадково в різні тести інтелекту (наприклад, Д. Векслера, Дж. Гілфорда і М. Саллівен) включені завдання, правильне виконання яких можливе тільки в тому випадку, якщо випробовуваний усвідомлює наявність гумористичного компонента і зрозуміє його зміст.

Незважаючи на різноманіття робіт, присвячених ефекту комічного (Лук, 1967, 1968, 1977- Розов, 1979- Іванова, 2002- Ізард, 2002- Фрейд, 2005), основна увага дослідники приділяють формальнологических способам його створення, а не психологічним змістом. Тому предметом нашого дослідження стали саме психологічні механізми конструювання гумористичних ситуацій. Як об`єкт вивчення був обраний субтест "Послідовні картинки" з дитячого (WISC-III) і дорослого (WAIS) варіантів тесту Векслера. Нашим завданням було порівняти механізми побудови комічного, закладені творцями в структуру "дитячого" та "дорослого" субтестів і вимагають використання принципово різних інтелектуальних ресурсів.

Як в дитячому, так і в дорослому варіанті субтест складається з декількох (від 8 до 15) наборів картинок, або розкладок, що пред`являються випробуваному в порядку зростання складності. Картинки кожного набору об`єднані загальною сюжетною лінією і являють собою зв`язну мальовану історію. Випробуваному вони пред`являються в переплутав вигляді-його завдання - відновити логіку дії мальованих персонажів і вибудувати картинки у правильній послідовності.

Проведені нами психологічна експертиза та порівняльний аналіз показали, що "Послідовні картинки" WISC-III і WAIS відрізняються по ряду параметрів. Однією з найбільш важливих характеристик субтеста, що визначає ступінь складності кожної розкладки, є наявність або відсутність гумористичної забарвлення сюжету. Присутність гумору помітно ускладнює розуміння сенсу здійснюваних героями дій. Тому перші, тобто найпростіші, розкладки як "дитячого", так і "дорослого" субтеста не містять в собі гумористичного компонента. Основне завдання глядача при їх розгляданні - вважати вбудовані в структуру картинок покажчики на плин часу (положення сонця на небі, час, який показують настінні годинники) і відтворити зовнішню логіку дії персонажів. Вчинення цих пізнавальних дій виявляється достатнім для виконання тестового завдання і розташування картинок в правильній послідовності.

Більш складні розкладки (з 4 по 8 в WAIS і 3, з 5 по 8, з 10 по 13 в WISC-III) містять в собі гумористичний компонент, без розуміння якого випробовуваний зможе формально вибудувати правильну послідовність картинок, але буде нездатний дати вірну смислове інтерпретацію сюжету. Характерно, що механізми породження комічного в "дитячому" і "дорослому" варіантах субтеста різні. У WISC-III гумор заснований на зіткненні двох суперечать одна одній патернів поведінки. Воно відбувається за рахунок того, що намальовані герої занадто прив`язані до власної точки зору і не враховують потреб і мотивів партнера. В "дитячому" субтесте ефект комічного виникає за рахунок обігравання егоцентричного поведінки героїв і труднощів починається децентрации [Піаже, 2004]. Саме ці інтелектуальні проблеми поступово долаються дітьми у віці від 6 до 16 років 11 місяців, для тестування яких і призначений WISC-III.

Картинки WAIS містять гумористичні колізії іншого роду. Ефект комічного тут досягається шляхом демонстрації як мінімум двох прямо протилежних точок зору на запропоновану випробуваному ситуацію, а також за рахунок різкої зміни погляду на проблему (наприклад, герой намагається відкрити двері, щосили штовхаючи її від себе, а потім з`ясовується, що потрібно було тягнути на себе). Різноманіття інтерпретацій може бути обумовлено якісним розходженням в розумінні сенсу одних і тих же намальованих подій. Ці відмінності можуть визначатися різницею психологічного, соціального і культурного досвіду героїв.

Аналіз "Послідовних картинок" WAIS і WISC-III показує, що однією з головних особливостей гумористичних ситуацій є гра з різними точками зору на одні й ті ж події. Завдання, які містять гумористичний компонент, служать хорошою моделлю для діагностики рівня розвитку інтелекту.

Щербакова Ольга Володимирівна