Використання колірної методики для виявлення "конфліктної групи"

Наведене нами психологічне дослідження було підготовлено у відповідь на запит педагогів школи № 2 Всеволожска Ленінградської області. В даний час в загальноосвітніх школах спостерігається чітко підвищений рівень конфліктності серед учнів. У психологічному забезпеченні вирішення різного роду педагогічних завдань склалася незадовільна ситуація: незважаючи на зростаючу роль і відповідальність шкільних психологів, інструментарій, яким їм доводиться користуватися, часто не відповідає запитам сучасної школи, складний для виконання учнями і трудомісткий в обробці і інтерпретації результатів, адекватної інтересам і звичного для педагогів "словником". Відповідно до цього ми поставили перед собою такі дослідницькі завдання:

1. Модифікація методики "Кольоровий тест відносин", яка дозволила б досліджувати емоційні стани кожного окремого учня і узагальненої структури емоційних відносин в класі.

2. Розробка анкети, яка дозволила б вивчити стан психологічного клімату в класі, рівня конфліктності кожного учня і класу, як системи.

3. Вивчення найбільш поширених форм конфліктності і способів впливу дітей один на одного при виникненні конфліктів.

Обстежувалися учні трьох класів: 2-го (27 осіб), 6-го (33 людини) і 8-го (28 осіб). В результаті попереднього дослідження (спостереження, інтерв`ю з учнями і з класними керівниками) були виявлені умови та основні причини виникнення конфліктів в кожній віковій групі. На основі цих даних нами були складені анкети для вивчення стану психологічного клімату в класі. Паралельно було проведено дослідження емоційної структури кожного класу, відносин до однокласників і самому собі, як до члена конкретного навчального колективу. В рамках останнього завдання використовувалася модифікована форма "Колірного тесту відносин" по П.В.Яньшіну, завдяки якій з`явилася можливість зіставити дані, отримані для кожного віку, в єдиному семантичному просторі. В основі процедури тестування лежав методичний прийом непрямого семантичного шкалювання за допомогою взаємної колірної оцінки учнями класу один одного. Кольорові оцінки і результати анкетування були перетворені в матрицю рангових оцінок і проведено кореляційний аналіз.

В результаті аналізу результатів анкети було виявлено найбільш поширений спосіб конфліктної взаємодії: для 2-го класу - фізичні зіткнення, для 6-го - суперечки, для 8-го - суперечки.

Найбільш часто коррелирующими показали себе два анкетних показника: самооцінка конфліктності (частота долі я конфліктних ситуаціях) і приписувана конфліктність (середня оцінка учня однокласниками). Самооцінка конфліктності статистично значимо зв`язалася з "відсутністю близького друга" (за самооцінкою). Характерно, що в колірних описах класом такого роду конфліктних учнів були відсутні синій і фіолетовий кольори: в колірній діагностиці це інтерпретується як відсутність спокою і врівноваженості, а також як прагматично-приземлене (нетворче, без уяви) ставлення до дійсності. Висока оцінка "приписується конфліктності" поєднується з використанням класом в колірних описах таких конфліктних учнів переважно чорного і сірого кольорів. При цьому не використовуються синій, фіолетовий і червоний кольори.

Між показниками методики Люшера і взаємними колірними оцінками виявився ряд цікавих збігів. Перевага зеленого кольору в методиці Люшера (воля, наполегливість, претензія на лідерство) зв`язалося з відсутністю в класних описах коричневого кольору (який зазвичай трактується як індикатор тривоги, сумнівів, невпевненості) і з нарочито частим використанням сірого кольору (відчуженість, неучасть, захисна позиція) . Останній зв`язок носить, мабуть, ситуативний характер і пояснюється тим, що в обстежених класах не склалося чітко висловленої ієрархії "лідерства-підпорядкування", тобто учні внутрішньо претендують на лідерські позиції не приймаються в цій ролі достатнім більшістю однокласників. Учні, які віддають перевагу в методиці Люшера жовтий (легкість, рухливість, оптимістичність) і коричневий кольори, адекватно описуються однокласниками відповідно жовтим і коричневим кольорами.

Проведене дослідження показало, що модифікована методика "Колірного тесту відносин" дозволяє визначити узагальнену структуру взаємин в класі, побачити, як учень оцінює себе як члена конкретного навчального колективу, виявити "конфліктну групу" в класі. Процедура тестування не викликає ускладнень у учнів будь-якого віку, нетрудомістка при обробці, а отримані інтерпретації зрозумілі вчителям і можуть бути враховані ними в своїй подальшій роботі.

Шумкова І.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!