Локус контролю і економічний світогляд

Усвідомлення людиною себе в контексті економічної реальності, побудова образу свого економічного простору, а також самосприйняття індивіда всередині економічної діяльності становить його економічний світогляд, формує ставлення до даної галузі суспільної діяльності, і, як наслідок, обумовлює ступінь його активності в цій діяльності. Все частіше від уміння приймати чи не приймати відповідальність за себе і від сформованих уявлень про економічну дійсності залежить його конкурентоспроможність на професійному ринку.

Метою даної роботи виступає вивчення характеру залежності типу ставлення до навколишнього середовища від показника інтернальності - екстернальності в структурі економічного світогляду. Об`єкт дослідження: структура економічного світогляду. Предмет: взаємозв`язок показника інтернальності - екстернальності і типів сприйняття навколишнього середовища як структурних компонентів економічного світогляду.

Дослідження проводилося в Оренбурзькому Державному Педагогічному університеті. Вибірку склали студенти 3-го і 4-го курсів різних спеціальностей. Для вирішення дослідницьких завдань використовувалися наступні методи: опитувальник УСК Дж.Роттера, запитальник "Типології субкультур незадоволених" (ТСН 1 і 2) Н.Ф.Каліной, Е.В. Чорного.

За результатами опитувальника УСК вибірка була розділена на дві групи: з низьким і високим рівнем суб`єктивного контролю відповідно. Група з низьким УСК характеризується зовні спрямованим захисним поведінкою, як атрибуції ситуації респонденти даної групи вважають за краще мати шанс на успіх. Для них природно виявляється зв`язок з емоційною нестабільністю і практичним, неопосредованний мисленням.

Респонденти з високим УСК мають атрибуцією ситуації найчастіше переконання в невипадковість їх успіхів і невдач. Внаслідок більшої когнітивної активності вони мають більш широкі часові перспективи, при цьому їх поведінка направлено на послідовне досягнення успіху шляхом розвитку навичок і глибокої обробки інформації. Для интерналов відзначається емоційна стабільність.

Наведені вище характеристики в рівній мірі відносяться і до поведінки даних категорій суб`єктів в економічному середовищі.

Далі в діагностичної процедурою був використаний опитувальник ТСН, спрямований на виявлення типу ставлення до навколишнього середовища, представленого в ієрархії шести шкал.

У групі з низьким УСК шкали ТСН розподілилися наступним чином: МУ - 52%, С - 48%, ЛВ -48%, МС -44%, ЛГ - 36%, А - 22%.

Для групи з високим УСК розподіл шкал було наступним: С - 68%, МС - 64%, МУ - 36%, ЛВ - 14%, ЛГ - 14%, А - 13%.

В обох групах перші позиції займають шкали, що відображають повне або часткове задоволення своїм становищем в навколишньому економічному дійсності. Однак для групи з низьким УСК дана задоволеність більшою мірою залежить від оцінки конкретних результатів їх діяльності з боку оточуючих людей-велике значення має і вплив результатів діяльності на добробут і якість життя. Причому, показовим для даної групи є велика залежність ставлення до навколишнього середовища не тільки від власного досвіду, але і "статистики", що надається ЗМІ. Для даної категорії респондентів ставлення до навколишнього середовища як сприятливою безпосередньо залежить від "величини" досягнутих успіхів. При цьому загальний рейтинг певної життєвої ситуації екстраполюється на світосприйняття в цілому, що в разі негативного досвіду веде або до не бажанню надалі включатися в діяльність, або до захисної реакції у вигляді неадекватного сприйняття власних можливостей.

Група з високим УСК характеризується, перш за все, здатністю до конструктивної переробки негативного досвіду. Дана категорія респондентів також спрямована на активну включеність в діяльність, але при виборі галузі застосування своєї активності відрізняється більшою самодостатністю і автономністю. Групу з високим УСК характеризує оптимістичне самосприйняття, переконаність у власній здатності досягнення благополуччя. У певному сенсі така позиція є фаталістичної і обумовлює схильність даної категорії до певної частки ризику, що, з одного боку, розширює поле можливостей, з іншого - збільшує процентну ймовірність невдач.

Таким чином, аналіз отриманих результатів дозволяє виділити характерні відмінності в типах ставлення до навколишнього середовища у респондентів з низьким і високим УСК. Можна припустити, що підвищення УСК сприятиме зміні ставлення до навколишнього середовища як до більш сприятливої для професійної та особистісної самоактуалізації в сучасних соціально-економічних умовах.

Васильєва О.П.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!