Кіномистецтво як засіб адаптації іноземних студентів

Міжнаціональні конфлікти стають все більш поширеним явищем в навчальних закладах Росії. Причому нерідко вони призводять до трагічних наслідків. Тим часом цілеспрямовано формуванням культури міжнаціональних відносин в школах, середньоспеціальних навчальних закладах, вузах практично не займаються. Незважаючи на те, що на державному рівні, в пресі і в наукових колах багато уваги приділяється проблемі етнічної толерантності, на практиці виховання цієї якості не є пріоритетом освіти і педагогіки. Федеральна цільова програма по толерантності "Формування установок толерантної свідомості і профілактики екстремізму в російському суспільстві" була розрахована на п`ять років і завершила свою роботу в 2005 році. Одне з її напрямків стосувалося сфери освіти. Планувалося розробити навчальні програми з формування толерантного ставлення до "іншості" для всіх ступенів і форм освіти. Але до сих пір освітні установи країни до реалізації цих програм не приступили і взагалі слабо орієнтовані на діалог культур і створення комфортних умов для адаптації іноземних учнів. Вважається, що це повинно відбуватися як би само собою, допомоги педагогів, психологів, адміністрації навчального закладу.

Треба відзначити, що ситуація в країні за останні п`ять років не тільки не покращилася, але стала ще більш гострою. Міжетнічні конфлікти в учнівському середовищі трапляються все частіше. За опитуваннями ВЦВГД в іноземців, які проживають в Росії, "велику загрозу" бачать більше 50% респондентів всіх вікових груп. У нинішньої молоді багато етнофобій, які можуть проявлятися в уникненні і ігноруванні осіб іншої національності або в прямій агресії. В результаті приїжджі виявляються ізольованими в колективі однолітків, а нерідко стикаються і з агресією, що тягне за собою безліч психологічних проблем.

Наше дослідження присвячене можливостям кіномистецтва як одного із засобів формування етнічної толерантності. Відзначимо, що робота по адаптації іноземців в навчальному закладі повинна проводитися комплексно. Треба використовувати якомога більше засобів і форм: психологічні тренінги, бесіди, дискусії, вивчення національних традицій, звичаїв, фольклору, і в тому числі потенційні можливості мистецтва.

Кіно має певні переваги над іншими видами мистецтва. Воно є невід`ємним компонентом соціального середовища, а отже, фактором соціалізації. Крім того, кіно - синтетичне мистецтво, що включає в себе і літературу, і живопис, і театр. Тому впливає на особистість комплексно.

Перегляд і обговорення кінофільмів може стати ненав`язливим "учителем життя" для підлітків і юнаків. Адже в цьому віці люди відкриті для засвоєння нових ідей, а формування досвіду відбувається досить легко, супроводжуючись інтенсивними переживаннями.

При перегляді фільму працюють такі психологічні механізми, як емпатія та ідентифікація. За кілька годин перед екраном можна пережити багато чужі життя, як свою, збагатитися досвідом інших людей, привласнити його. Пізнавальна інформація, що міститься в мистецтві, величезна. Воно суттєво поповнює наші знання про світ. Зіштовхуючи особистий життєвий досвід з досвідом інших людей, мистецтво служить засобом пізнання світу, самопізнання особистості і людської психології. Мистецтво впливає на особистість через естетичний ідеал, який проявляється і в позитивних і в негативних образах. Крім того, мистецтво - це сугестія певного ладу думок і почуттів. При правильному виборі фільмів і продуманої організації перегляду можна цілеспрямовано впливати на зміну цінностей, ставлення до життя, формування переконань і особистісних якостей, в тому числі етнічної толерантності.

Як форма організації роботи з адаптації "іншості" учнів в колективі: однією з найефективніших є кіноклуб. Він може працювати при школі чи вузі. Його перевага в тому, що ця форма роботи сприймається як проведення дозвілля, а не як дидактичний нравоучітельство. Також перегляд кінофільмів може бути частиною навчальної програми. У деяких вузах країни є такі навчальні дисципліни, як, наприклад, "Основи глядацької культури", "Кінознавство" "Історія кіно" та інші.

Для того щоб посилити і закріпити вплив кінофільму на особистість, необхідно після перегляду організувати колективне обговорення. "Живе спілкування" допомагає глибше зрозуміти кінострічку, осмислити свої враження. До того ж обговорення думок, почуттів, емоцій, які викликав фільм, - це своєрідний тренінг на розвиток комунікативності і емпатійності у глядачів.

Жмирова Є.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!