Механізм децентрації в студентському віці

Значимість дослідження особливостей прояву механізму децентрації в студентському середовищі визначається необхідністю формування у студентів моделей поведінки, що сприяють реалізації ефективних стратегій соціальної взаємодії в нових соціально-економічних умовах.

В освітньому просторі вузу, як і всюди, викладачі та студенти відтворюють звичні їм способи взаємодії. Ці способи часто руйнують комунікативне середовище вузу, приводячи до підвищеної конфліктності і агресивності.

Студентський вік є найважливішим періодом в психосоциальном розвитку людини. З одного боку, в цьому віці оформляються життєві орієнтації, що визначають ставлення до навколишнього, до самого себе і іншим. З іншого боку, в особистісному розвитку людини це найбільш сенситивний період для оволодіння новими моделями соціальної поведінки. Тому важливо саме в цьому віці створювати умови для формування в свідомості студентів установок на децентрацію - зміна позиції, переміщення уваги на іншу, відмінну від своєї, точку зору. Тоді продуктивну взаємодію, може привести до взаємного збагачення когнітивних світів, до глибшого розуміння проблеми, до усунення помилок сприйняття образу, що виникають через вплив емоцій і особливостей нашого мислення.

Відповідно до сучасних уявлень про природу децентрации (М. Дональдсон, В.А. Недоспасова, Л.Ф. Обухова, Л. Фрідман Д.Б.

Ельконін, Е. Еріксон та ін.) Для розвитку децентрації в дитячому віці потрібно цілеспрямоване навчання, а в підлітковому і юнацькому віці егоцентризм може закріплюватися в умовах необхідності посилити або відстояти свою позицію (Т.І. Пашукова). Дослідження вітчизняних і зарубіжних психологів, досвід власних спостережень дозволили сформулювати гіпотезу про те, що установка на децентрацію в свідомості студентів сформована недостатньо, і в багатьох соціально значущих ситуаціях проявляються егоцентричні установки.

У нашому дослідженні брали участь 221 чоловік - студенти 1-3 курсів НГТУ.

Для вивчення когнітивного аспекту децентрации, пов`язаного з переходом від одностороннього, часто поверхневого бачення ситуації, до зрушення перспективи, більш об`єктивній оцінці проблеми використовувалася методика Е.Н.Емельянова "Невідомий предмет". Для дослідження соціально-психологічного аспекту децентрации, пов`язаного з психологічною готовністю до сприйняття іншої позиції (або навіть просто прийняття того, що може існувати інша точка зору, що має такі ж права на існування як і наша), застосовувалася методика В.Л.Назаренко - " застосування стимульного матеріалу методики С.Розенцвейгом ".

Результати дослідження децентрации і в когнітивному аспекті, який стосується здатності особистості до зрушення перспективи, зміни пізнавальної позиції, і в соціально-психологічному аспекті, пов`язаному зі здатністю до мислення-адекватному переміщенню на точку зору, відмінну від власної, показали явну вираженість егоцентричних позицій в студентській середовищі. Гіпотеза про те, що установка на децентрацію в свідомості студентів сформована недостатньо, підтвердилася.

Ж.Пиаже довів, що подолання центраций в онтогенетичному розвитку відбувається головним чином в ході зіткнення "зосереджених" позицій людини з точками зору інших. Нами був проведений спеціально розроблений тренінг з розвитку здатності студентів до децентрації.

Після проведення тренінгу рівень когнітивної та соціально-психологічної децентрации у студентів підвищився (відмінності значимі: G = 3,52, Т = 413,5 plt 0,001 відповідно).

Результати дослідження показали, що природна соціокультурне середовище ВНЗ не створює належних умов для стихійного формування установок на децентрацію у студентів. І тільки за допомогою коригувальних методів, таких як соціально-психологічний тренінг, можна формувати у студентів здатність до децентрації, яка впливає на розвиток творчого підходу до вирішення проблем і є засобом активізації процесу усвідомлення і вирішення внутрішніх протиріч, пов`язаних з міжособистісним спілкуванням.

Кавун Л.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!