Особистісні конструкти юристів на етапах професійної оптиці і навчання

Зміна професії після закінчення вищого навчального закладу і отримання диплома перетворилася в даний час з рідкісних інцидентів в стійку тенденцію. Університетська освіта розглядається молодими людьми не як основа для отримання професії, а скоріше як якийсь плацдарм для кар`єрного зростання взагалі, безвідносно до певної спеціальності. Навіть в такій престижній професії, як юрист, близько 40% випускників кардинально змінюють область діяльності [АиФ-Урал №17 2004]. Економісти пояснюють цей факт запитами ринку праці, економісти - соціально-обумовленими змінними (престиж професій, неадекватні претензії молодих фахівців в плані заробітної плати або кар`єрного росту) - психологи - суб`єктивними детермінантами (помилки при виборі професії, помилкові професійні експектаціі і пов`язана з цим деструкція очікувань на етапах професійної підготовки та адаптації).

Серед усього різноманіття суб`єктивно-психологічних причин названих негативних феноменів професіоналізації фахівців юридичної сфери, в коло наших наукових інтересів потрапляє картина світу особистості. Як відомо, з позицій когнітивної психології, що визначає механізмом в ситуації будь-якого особистісного вибору, в т.ч. на цікавлять нас стадіях оптиці, професійного навчання та адаптації, є аналіз ситуації на основі специфічної, ієрархічно організованої системи суб`єктивних особистісних конструктів (Келлі Дж., 2000). У дослідженні ми сфокусувалися на одному з вихідних питань даної проблеми: чи є якісь специфічні особистісні конструкти в картині світу юристів, що формуються на ранніх етапах професіоналізації, і відображають змістовні особливості цієї професії? Можлива і альтернативна гіпотеза: специфіка системи особистісних конструктів на початкових етапах професіоналізації обумовлена не стільки відображенням змісту професії в картині світу, як особливостями етапу професіоналізації (наприклад, ситуацією надходження або навчання в вузі).

Емпіричне дослідження полягала в порівнянні узагальнених систем особистісних конструктів, продіагностувати за допомогою реп-тесту (модифікація А.І. Колобкова) в чотирьох різних підвибірках, що включають від 10 до 50 осіб: абітурієнти та студенти юридичних і неюридичних (психологічного і машинобудівного) факультетів. Як елементи решітки виступали, по-перше, професії, відповідні одержуваної спеціальності (свій набір для юристів, психологів та інженерів), а по-друге - найбільш значущі для даної вікової групи життєві події.

Гіпотетично, порівняння отриманих даних мало виявити як типові, так і унікальні для підгруп конструкти, мотиви, які спонукають до вибору професії юриста та подальшої деструкції очікувань, що приводить до зміни професії, особистісним деформацій, порушень психічного здоров`я внаслідок втрати / зміни роботи. Однак результати виявилися не настільки однозначні.

По-перше, конструкти у абітурієнтів, які вступають на різні факультети (юриспруденція, психологія, машинобудування), не мають істотних відмінностей: специфічні конструкти відсутні, а переважають оцінки, пов`язані з рівнем активності, емоційними реакціями і матеріальним становищем. По-друге, вибір навчального закладу не визначається професійними мотивами, а пов`язаний з доступністю отримання вищої освіти, престижністю вузу, уявленнями про якість освіти, можливостями подальшого працевлаштування. По-третє, конструкти абітурієнтів і студентів в рамках однієї спеціальності виявляють ще більшу схожість, залишаючись стабільними на всьому протязі навчання. Тобто, ті досить інфантильні і розмиті уявлення про професію, з якими абітурієнти прийшли до вузу, залишаються практично незмінними.

З огляду на важливість формування адекватної та глибокої професійної картини світу до початку професійної діяльності, ми вважаємо, що для досягнення цієї мети потрібно спеціальне, цілеспрямоване психологічний вплив.

Колобкова А.І., Желонкин С.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!