Особистісні конструкти юристів на етапах професійної оптиці і навчання

Зміна професії після закінчення вищого навчального закладу і отримання диплома перетворилася в даний час з рідкісних інцидентів в стійку тенденцію. Університетська освіта розглядається молодими людьми не як основа для отримання професії, а скоріше як якийсь плацдарм для кар`єрного зростання взагалі, безвідносно до певної спеціальності. Навіть в такій престижній професії, як юрист, близько 40% випускників кардинально змінюють область діяльності [АиФ-Урал №17 2004]. Економісти пояснюють цей факт запитами ринку праці, економісти - соціально-обумовленими змінними (престиж професій, неадекватні претензії молодих фахівців в плані заробітної плати або кар`єрного росту) - психологи - суб`єктивними детермінантами (помилки при виборі професії, помилкові професійні експектаціі і пов`язана з цим деструкція очікувань на етапах професійної підготовки та адаптації).

Серед усього різноманіття суб`єктивно-психологічних причин названих негативних феноменів професіоналізації фахівців юридичної сфери, в коло наших наукових інтересів потрапляє картина світу особистості. Як відомо, з позицій когнітивної психології, що визначає механізмом в ситуації будь-якого особистісного вибору, в т.ч. на цікавлять нас стадіях оптиці, професійного навчання та адаптації, є аналіз ситуації на основі специфічної, ієрархічно організованої системи суб`єктивних особистісних конструктів (Келлі Дж., 2000). У дослідженні ми сфокусувалися на одному з вихідних питань даної проблеми: чи є якісь специфічні особистісні конструкти в картині світу юристів, що формуються на ранніх етапах професіоналізації, і відображають змістовні особливості цієї професії? Можлива і альтернативна гіпотеза: специфіка системи особистісних конструктів на початкових етапах професіоналізації обумовлена не стільки відображенням змісту професії в картині світу, як особливостями етапу професіоналізації (наприклад, ситуацією надходження або навчання в вузі).

Емпіричне дослідження полягала в порівнянні узагальнених систем особистісних конструктів, продіагностувати за допомогою реп-тесту (модифікація А.І. Колобкова) в чотирьох різних підвибірках, що включають від 10 до 50 осіб: абітурієнти та студенти юридичних і неюридичних (психологічного і машинобудівного) факультетів. Як елементи решітки виступали, по-перше, професії, відповідні одержуваної спеціальності (свій набір для юристів, психологів та інженерів), а по-друге - найбільш значущі для даної вікової групи життєві події.

Гіпотетично, порівняння отриманих даних мало виявити як типові, так і унікальні для підгруп конструкти, мотиви, які спонукають до вибору професії юриста та подальшої деструкції очікувань, що приводить до зміни професії, особистісним деформацій, порушень психічного здоров`я внаслідок втрати / зміни роботи. Однак результати виявилися не настільки однозначні.

По-перше, конструкти у абітурієнтів, які вступають на різні факультети (юриспруденція, психологія, машинобудування), не мають істотних відмінностей: специфічні конструкти відсутні, а переважають оцінки, пов`язані з рівнем активності, емоційними реакціями і матеріальним становищем. По-друге, вибір навчального закладу не визначається професійними мотивами, а пов`язаний з доступністю отримання вищої освіти, престижністю вузу, уявленнями про якість освіти, можливостями подальшого працевлаштування. По-третє, конструкти абітурієнтів і студентів в рамках однієї спеціальності виявляють ще більшу схожість, залишаючись стабільними на всьому протязі навчання. Тобто, ті досить інфантильні і розмиті уявлення про професію, з якими абітурієнти прийшли до вузу, залишаються практично незмінними.

З огляду на важливість формування адекватної та глибокої професійної картини світу до початку професійної діяльності, ми вважаємо, що для досягнення цієї мети потрібно спеціальне, цілеспрямоване психологічний вплив.

Колобкова А.І., Желонкин С.В.