Воля як внутрішнє обмеження особистості

Метою цього дослідження було виявлення співвідношень між вольовими якостями особистості і іншими її характеристиками в підлітковому віці.

Дослідження проводилося протягом двох років на вибірці з 53 учнів гімназії у віці 14-16 років. Для виявлення вольових якостей особистості використовувалася шкала А.Ц.Пуні, по якій кожен випробовуваний оцінював себе сам, і, крім того, незалежно оцінювався п`ятьма експертами: чотирма однокласниками і класним керівником. Шкала А.Ц.Пуні включає оцінку за п`ятьма блокам вольових якостей: 1) целеустремленность- 2) наполегливість і упорство- 3) самостійність і ініціатівность- 4) рішучість і смелость- 5) витримка і самовладання. Для особистісних зіставлень застосовувалися такі методики, як 16-факторний особистісний опитувальник Р.Б.Кеттелла і опитувальник POI для дослідження різних аспектів самоактуалізації.

Аналіз експериментальних даних всередині шкали вольових якостей А.Ц.Пуні показав, що експертні оцінки і самооцінки за такими якостями, як цілеспрямованість і самостійність, пов`язані позитивно на 5% -му рівні статистичної значущості. Іншими словами, підлітки, які відчувають себе цілеспрямованими і самостійними, і з боку сприймаються як такі, і навпаки. Вольова структура особистості підлітка є дуже рухомий, часто суперечливою, що проявляється в поведінці і спілкуванні. Отримані дані дозволяють припустити, що цілеспрямованість і самостійність формуються раніше інших вольових якостей, і вже в підлітковому віці виявляються досить однозначно для людей, які знають підлітка і постійно взаємодіючих з ним.

Встановлено також, що сумарний індекс самооцінки по п`яти вольовим якостям позитивно пов`язаний зі шкалами самоповаги і креативності по POI (5% -ий рівень значущості). При цьому психологічний портрет підлітка з високим індексом волі певною мірою визначається тим, яке з п`яти вольових якостей переважає в структурі його волі: цілеспрямованість, наполегливість, рішучість, самостійність або витримка. Наприклад, в групі "цілеспрямованих" вище показники за шкалою прийняття агресії (р? 0,05). Вони більшою мірою, ніж "неволевой" підлітки, вважають агресивна поведінка правомірним і природним. Більш глибокий аналіз виявлених типів вольової структури вимагає збільшення обсягу вибірки.

Найбільш важливим в дослідженні видається той факт, що виявлений психологічний портрет підлітків з низьким сумарним індексом волі ( "неволевой") не може бути визнаний "блідим", невиразним або малообещающую. Так, в нього входять такі якості, як адекватна самооцінка, радикалізм, дипломатичність у спілкуванні, вміння знаходити підхід до різних людей, розвинену уяву, товариськість, досить висока емоційна стійкість.

Воля іноді розглядається як "скелет" або "хребет" особистості, який підтримує її психологічний та соціальний прямоходіння в тих ситуаціях, коли у людини з`являється імпульс опуститися на карачки. В цьому безперечна корисна функція волі. Як показує і дане дослідження, воля супроводжує більш високу самоповагу. Разом з тим, будь-яка жорстка заданість є в той же час обмеження руху. Воля може розглядатися і як помічник руху, і як його обмеження, особливо в спілкуванні з людьми, що вимагає гнучкості, дипломатичності, вміння на час забути про нереалізовану мети або незакінчену дії і переключитися на щось інше. В силу самої своєї твердості воля більш інертна, ніж це іноді потрібно в спілкуванні. Людина, не надто обтяжений важким "скелетом" волі, може виявитися більш пластичним.

Можна припустити, що в діяльності, пов`язаної зі спілкуванням, сучасна дійсність ставить перед людиною нові завдання психологічної регуляції, які ще не знайшли свого відображення в уявленнях про вольових якостях особистості.

Абакумова Ю.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!