Вплив самооцінки на психологічне благополуччя особистості в юності

Для психології минулого століття характерна спрямованість на корекцію і профілактику неблагополуччя особистості. При цьому приділялася на багато менше часу розвитку психологічних знань в області благополуччя особистості. Але, починаючи з 1960-х років, коли психологія переорієнтувалася на попередження патологій, деякі дослідники зайнялися вивченням зростання добробуту особистості і відчуття комфортності- дослідження ці тривають до теперішнього часу. Не дивлячись на це, в самій психології в цілому знання про проблему психологічного благополуччя вимагає більш глибокого і систематизованого вивчення.

Нами було проведено емпіричне дослідження впливу самооцінки на психологічне благополуччя особистості в юності. Гіпотеза: Висока адекватна самооцінка визначає психологічне благополуччя особистості в юнацькому віці.

Для дослідження уявлень про психологічне благополуччя використовувалася методика "Шкала психологічного благополуччя" (ШПБ), запропонована К. Ріфф, (Ryff, 1989) і "Опитувальник самоповаги" ДеБоіс (DuBois, 1996). За основу взята російськомовна версія опитувальника (84 пункти) благополуччя. За теорією К. Ріфф складовими психологічного благополуччя є:

1) автономія. Людина, що володіє високою автономією, здатний бути незалежним, він не боїться протиставити свою думку думку більшості, може дозволити собі нестандартне мислення і поведінку, він оцінює себе виходячи з власних уподобань

2) володіння навколишнім середовищем. Володіння навколишнім середовищем пов`язано з наявністю якостей, які обумовлюють успішне оволодіння різними видами діяльності

3) особистісний ріст. Особистісний ріст передбачає прагнення розвиватися, вчитися і сприймати нове, а також відчуття власного прогресу.

4) позитивні відносини з соціумом. Позитивні відносини з оточуючими розуміються, як вміння співпереживати, здатність бути відкритим для спілкування, наявність навичок, що допомагають встановлювати і підтримувати контакти з іншими людьми.

5) мета в житті. Важливий компонент психологічного благополуччя - наявність мети в житті пов`язане з почуттям свідомості існування.

6) самопринятие. Самоприйняття відображає позитивну самооцінку себе і свого життя в цілому, усвідомлення і прийняття не тільки своїх позитивних якостей, а й своїх недоліків.

Розрахунок показників за шкалами здійснювався відповідно до авторських ключами.

Вибіркову сукупність склали студенти гуманітарних факультетів університету у віці 17-18 років у кількості 50 осіб. Спираючись на метод Пірсона, нами був здійснений кореляційний аналіз і отримані наступні дані:

1) Загальна самооцінка корелює:

а) з позитивними взаємовідносинами з соціумом.

Коли загальна самооцінка підлітка адекватна і має високий рівень в межах норми, то відносини з оточуючими людьми формуються легко і мають позитивне забарвлення, що робить життя підлітка більш комфортною і більшою мірою задовольняє його потребам.

б) з постановкою життєвих цілей-підліток при адекватної самооцінки точно відчуває свої можливості і, виходячи з цього визначати цілі в житті.

Таким чином, виявлено вплив самооцінки на психологічне благополуччя і гіпотеза про те, що адекватна самооцінка впливає на психологічне благополуччя особистості в юності, підтвердилася.

За підсумками дослідження був підрахований загальний рівень добробуту за сумою всіх шкал і сравнён з кожної з шкал самооцінки. Дані на основі факторного аналізу показали, що всі шкали психологічного благополуччя корелюють зі шкалами самооцінки, за винятком фактора самооцінки в спорті. Це свідчить про те, що досягнення в спортивному житті юнаків не впливають на загальний рівень психологічного благополуччя. А найбільш висока кореляція встановлена між:

1) загальним рівнем психологічного благополуччя і самооцінкою в цілому

2) загальним рівнем психологічного благополуччя і ставленням до власного тіла.

Москальова Олена Валеріївна