Регуляторний фокус як системоутворюючий фактор вольової сфери особистості

При аналізі структури вольових якостей особистості традиційно прийнято виділяти первинні і вторинні вольові якості. При цьому різні автори виділяють різні якості як первинні і вторинні (Ільїн В. П., 2002). Тому стає актуальним питання про те, що є ядром вольових особистісних властивостей, їх системоутворюючим фактором. У роботах Е. Т. Хіггінса, присвячених вольової саморегуляції, вводиться поняття регуляторного фокуса, який пов`язаний з орієнтацією на позитивні результати (фокус сприяння) або на мінімізацію негативних (фокус запобігання) (Higgins, 1997 Капрара, Сервон, 2003). На відміну від мотиваційних тенденцій до досягнення або уникнення невдач, регуляторний фокус характеризує сам спосіб постановки цілей і оцінки успішності власних дій: фокус сприяння передбачає високу чутливість до наявності або відсутності бажаних результатів, а фокус запобігання, навпаки, - до наявності або відсутності уникаємо результатів або станів.

У ряді досліджень (Higgins et al., 1997 2000) було показано, що випробовувані з вираженим фокусом сприяння виявляють тенденцію до максимізації поставлених цілей в умовах експерименту, а також демонструють більшу наполегливість і завзятість при виконанні експериментальних завдань. Ми вважаємо, що саме стратегія максимізації цілей грає центральну роль в створенні ситуацій, що вимагають від суб`єкта прояву вольових якостей, і тим самим сприяє їх розвитку. Тому ми припускаємо, що саме фокус сприяння є системоутворюючим фактором вольових якостей особистості і, таким чином, тісно пов`язаний з виразністю більшості вольових якостей. В якості методів дослідження були використані методика на виявлення регуляторного фокуса Е. Т. Хіггінса (Higgins et al., 2001) і методика дослідження вольової організації особистості А. А. Хохлова.

Переклад методики Е. Т. Хіггінса проводився незалежно двома переводчікамі- підсумкова версія опитувальника була складена після процедури експертних оцінок. З метою валідизації опитувальника було проведено пілотажний експеримент, в якому випробовувані вирішували завдання на складання анаграм, аналогічних експерименту Хіггінса з співавторами (Higgins et al., 2001). За результатами експерименту показники завзятості, розраховані як відношення середнього часу, витраченого на рішення нерозв`язних анаграм, до середнього часу рішення звичайних анаграм, виявилися пов`язаними з фокусом сприяння (R = 0,34- p lt; 0,05) і не пов`язаними з фокусом запобігання, що повністю відповідає результатам, отриманим Е. Т. Хиггинсом на американській вибірці.
У дослідженні взяли участь 45 студентів психологічного факультету Самарського державного університету. В ході дослідження було підтверджено, що вираженість стратегії саморегуляції, пов`язаної з регуляторним фокусом сприяння, сильно залежить від вираженості вольових якостей по загальній шкалі методики ВІЛ (R = 0,63- p lt; 0,001). Кореляції з субшкалами опитувальника також статистично значущі, хоча і приймають дещо менші значення: у всіх випадках 0,40 lt; r 0,1, "сміливість" (R = 0,03 p gt; 0,1). Ймовірно, це пояснюється тим, що прояви сміливості пов`язані більшою мірою з подоланням страху і схильністю до пошуку нових і гострих відчуттів, ніж з досягненням поставлених цілей, а тому сміливість навряд чи можна віднести до первинних вольовим якостям. Шкала "організація діяльності" більшістю авторів також не відноситься до числа центральних. Наявність статистично значущих кореляцій фокуса сприяння з центральними вольовими якостями особистості дозволяє нам припустити, що саме регуляторний фокус є ядром вольових особистісних властивостей і їх системоутворюючим фактором. Додатковим підтвердженням цього висновку є той факт, що кореляції шкал методики ВІЛ з фокусом запобігання у всіх випадках статистично незначущі.

Згідно Е. Т. Хиггинсу, регуляторний фокус формується в дитинстві відповідно до двома моделями взаємодії батьків і дитини: заохочує модель (фокус сприяння) і стримуюча (фокус протидії), і в подальшому задає спосіб постановки цілей і оцінки успішності власних дій, визначаючи характер взаємодії дитини з навколишнім світом. Тому можна стверджувати, що регуляторний фокус первинний по відношенню до вольових якостей і є системоутворюючою детермінантою вольових якостей особистості.

Голованова А. С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!