Стратегії поведінки в конфлікті солдатів строкової служби

Військова середовище є агресивною, психологічно важкої, дуже конфліктною. Структура військової діяльності та особливості взаємин є сильними конфліктогенними факторами. Одна з найбільш актуальних проблем в сучасній армії - це проблема нестатутних взаємин. У цьому питанні важливе місце займає конфлікт.

Мета дослідження: виявлення взаємозв`язку особистісних особливостей і стратегій поведінки в конфлікті солдатів строкової служби.

Гіпотеза: агресивна стратегія поведінки в конфлікті в більшій мірі, ніж інші стратегії поведінки, пов`язана з особистісними якостями солдат строкової служби.

Нами були використані такі методи дослідження: анкетування, адаптований варіант методики В. Шутц "Опитувальник міжособистісних відносин" (А. А. Рукавишников), методика "Діагностика провідного типу реагування" (М. М. Кашапов, Т. Г. Кисельова) - опитувальник "Особистісна агресивність і конфліктність" (Е. П. Ільїн, П. А. Ковальов) - методика "Рівень локусу контролю" Дж. Роттер) - опитувальник "Вольові якості особистості" (М. В. Чумаков) - методика "Керівник очима підлеглих "(Я. В. Подоляк).

Вибірку дослідження склали 76 солдат першого року строкової служби у віці від 18 до 22 років з двох різних місць проходження служби. Вибірка досліджуваних була розділена нами на групи за такими параметрами: наявність або відсутність трудового стажу, місце проживання (місто / сільська місцевість), склад сім`ї (повна / неповна), місце проходження служби.

На підставі цих параметрів були виявлені достовірні відмінності за такими якостями: відповідальність, ініціативність, рішучість, самостійність, витримка, наполегливість, енергійність, уважність, цілеспрямованість. Це дозволяє припустити, що вольові якості у солдатів строкової служби в більшій мірі формуються в умовах певного соціального середовища. Стратегія оптимального вирішення конфлікту пов`язана з уразливістю як особистісної рисою. Чим більше уразливий людина, тим менше характерна для нього дана стратегія. Образа - це почуття, в основі якого закладено механізм непідтвердження очікувань по відношенню до поведінки і вчинків іншої людини. В основі конфлікту завжди лежить протиріччя, т. Е. Невідповідність, а невідповідність - це основа образи і уразливості як особистісної риси. Стратегія оптимального дозволу - це конструктивна стратегія, що передбачає наявність в учасників конфлікту бажання завершити, врегулювати конфлікт, вийти зі стану конфлікту оптимальним способом.

В ході нашого дослідження не було виявлено зв`язку стратегії відходу в конфлікті з особистісними якостями солдат строкової служби. Це ми пов`язуємо з тим, що стратегія відходу пов`язана з Надситуативно мислення або з механізмами психологічного захисту. Підтвердилася гіпотеза про зв`язок агресивної стратегії поведінки в конфлікті з особистісними якостями солдат строкової служби. Підвищена агресивність в конфлікті пов`язана з непоступливістю і запальністю особистості, а також з позитивною агресій як рисою особистості. Стратегію агресивної поведінки в конфлікті у солдатів строкової служби детермінують негативна і позитивна агресивність особистості. Позитивна агресивність характеризується непоступливістю і напористістю особистості, а негативна агресивність - нетерпимістю до думки інших і мстивістю. Для солдатів строкової служби з підвищеною агресивністю в конфлікті властивий частий відхід від конфлікту. Можна припустити - це пояснюється небажанням конструктивно вирішувати проблему. Отримані в результаті проведеного дослідження результати можна використовувати для попередження виникнення і врегулювання конфліктів у військових колективах.

Бузмакова А. В.