Вплив особливостей особистості на конфліктну поведінку підлітків

У сучасному світі йде активна перебудова всіх сфер життя суспільства, і великий інтерес представляє проблематика соціальних конфліктів. Конфлікти неминучі в будь-якій соціальній структурі, так як вони є необхідною умовою суспільного розвитку. Кожен прагне досягти поставленої мети, часто не звертаючи уваги на інших, що породжує суперництво і напруженість між людьми.

У вітчизняній психології виділяється завдання, що полягає в дослідженні різних властивостей особистості, які формуються і проявляються в діяльності людини і впливають на ефективність цієї діяльності, зокрема на поведінку людини в конфлікті. Такими є індивідуально-типологічні особливості особистості (зокрема, у підлітків до них перш за все відносяться темперамент і акцентуації характеру).

Для дослідження індивідуально-типологічних особливостей нами були використані наступні психодіагностичні методики: "Конфліктна Ви особистість?" - методика визначень акцентуації характеру К. Леонгарда;

діагностика локусу контролю Ю. Б. Роттера- діагностика властивостей нервової системи-експрес-діагностика стійкості до конфліктам- опитувальник К. Томаса- методика "Визначення переважаючого типу темпераменту" А. Бєлова. Для виявлення взаємозв`язку між отриманими показниками був проведений кореляційний аналіз Пірсона.

Виявлено взаємозв`язок стратегії пристосування з двома акцентуацією характеру: гипертимной і дистимічний. Отже, чим більше показник гипертимной акцентуації характеру, тим менше значення у стратегії пристосування (r = -0,278, p lt; 0,05). Підліткам, які мають даною акцентуацією характеру, властиво підвищення своїх прагнень і небажання в прийнятті позиції опонента. Крім того, чим менше показник по дистимічний акцентуації характеру, тим більше значення у стратегії пристосування (r = 0,301, p lt; 0,05). Підлітки з даною акцентуацією рідко вступають в конфлікти з оточуючими людьми, їм характерно зниження своїх прагнень і прийняття позиції опонента в конфліктній ситуації. Взаємозв`язок стратегії суперництва з дистимічний акцентуацией характеру говорить про те, що чим більше вираженість даної акцентуації, тим менше значення стратегії суперництва (r = -0,232, p lt; 0,05). Отже, підліткам з даною акцентуацією характеру в конфлікті не властиво нав`язування іншій стороні пріоритетним для себе рішення.
На підставі взаємозв`язку між стратегією співпрацю і неврівноваженою акцентуацией характеру ми отримали, що чим менше показник по даній акцентуації, тим більше значення стратегії співробітництва (r = -0,273, p lt; 0,05). Це свідчить про те, що підліткам з даною акцентуацією в конфліктній ситуації не характерний пошук такого рішення, яке задовольняло б обидві конфліктуючі сторони.
В результаті проведеного кореляційного аналізу виявлена прямопропорційна взаємозв`язок між типом темпераменту - сангвінік і вибором стратегії "співпраця" (r = 0,571- p lt; 0,01). Обратнопропорциональная залежність виявлена між типом темпераменту - сангвінік і вибором стратегії "компроміс" (r = - 0,446- p lt; 0,05).

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок, що розглянуті особливості мають незначний вплив на конфліктну поведінку підлітків. Вибір стратегії поведінки в конфліктній ситуації не має ярковираженной залежності від характерних для людини типологічних і характерологічних особливостей.

Нарівончік Анастасія Михайлівна

Дичко Наталія Володимирівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!