Особливості спілкування учнів професійно-спеціалізованих інтернатів

Професійно-спеціалізовані інтернати мають якісні відмінності від установ інтернатного типу, утримання вихованців в яких носить в тій чи іншій мірі примусовий характер. Однак вони мають ряд своїх особливостей, які впливають на особистість і на особливості її взаємодії з оточуючими.

Якщо говорити про загальні особливості всіх навчальних закладів інтернатного типу, то варто звернутися до досліджень в цій області, проведених М.Ю. Кондратьєвим. Перш за все це ізоляція навчаються в професійно-спеціалізованих інтернатах. Ізоляція в подібних закладах не є вимушеною, але вона вкрай рідко є бажаною для вступників до них. Вона передбачає як відгороджена від широкого соціуму, так і обмеження контактів зі звичним оточенням підлітка (з батьками, родичами і друзями). Умови ізоляції впливають на спілкування і взаємодія учнів один з одним. Спілкування в закритих установах характеризується зайвої насиченістю і неминучістю тісних контактів "всіх з усіма". Жорстка внутригрупповая диференціація (статусна иерархизированность) закономірно задається самими умовами існування закритих спільнот, по-перше, що стоять перед необхідністю вирішувати всі виникаючі проблеми тільки своїми силами, а по-друге, позбавлених можливості "скинути" зовні накопичується негативний отношенческой заряд.

Нами було проведено дослідження, в якому взяли участь юнаки віком від 15 до 17 років. В експериментальну групу (23 особи) увійшли підлітки, які навчаються в професіональному-спеціалізованому інтернаті військового профілю, в контрольну (26 осіб) - підлітки, які навчаються в загальноосвітній школі. Були використані наступні методики: Графічна методика "Намалюй час" Т.М. Денисової, "Методика мотиваційної індукції" Дж. Ньютона, методика "COPE" Charles S. Carver, Jagdish Kumari Weintraub, Michael F. Scheier. В результаті дослідження були отримані наступні дані. Показник по мотиваційної категорії "спілкування" у учнів загальноосвітньої школи значно вище, ніж у учнів професійно-спеціалізованого інтернату. Це може бути обумовлено зайвої насиченістю спілкування, властивою навчальним закладам інтернатного типу. Тому цілком закономірно, що учні подібного навчального закладу не тільки не прагнуть до спілкування, але і в чомусь намагаються його уникати. У представників контрольної групи очікувано високий показник в мотивації до спілкування, оскільки саме в юнацькому віці взаємини з однолітками виходять на перший план. Кореляційний аналіз виявив взаємозв`язок між мотивацією на спілкування і точкової концепцією часу в учнів професійно-спеціалізованого інтернату. Справа в тому, що для осіб з точковою концепцією часу характерна прихильність до конкретного життєвого моменту. На даний момент для них все життя і діяльність пронизана спілкуванням. Також були отримані негативні зв`язку, виділені за допомогою кореляційного аналізу, між періодом навчання і пошуком соціальної підтримки пояснюються, умовами навчання та проживання в даній установі. Як уже неодноразово зазначалося раніше, по відношенню до спілкування з однолітками настає пересичення. Викладачі в очах учнів мають високу владу, статус і авторитет, що обумовлює емоційну віддаленість, ускладненість довірчого спілкування.

Таким чином, було виявлено, що в учнів професійно-спеціалізованого інтернату військового профілю нижчі показники мотивації до спілкування, ніж у старшокласників, що в значній мірі обумовлено обмеженістю простору перебування в освітньому закладі та насиченістю вимушеного спілкування.

Сівуда О.А., Прокопенко А.А.