Емоційний стан учнів після ситуації "закладеного вибухового пристрою"

Різні прояви асоціальної спрямованості стають невід`ємною рисою поточного етапу розвитку суспільних відносин в нашій країні. На жаль, збільшення числа подібних фактів спостерігається і в такому державному інституті, як загальноосвітня школа. За останні роки в місті Іжевську спецпідрозділам нерідко доводилося виїжджати на виклики з приводу закладеної бомби і піддавати повній евакуації колективи ряду шкіл, а деякі з них і не по одному разу. З`ясування психологічних причин подібних вчинків учнів і розробка профілактичних заходів щодо їх попередження є актуальною проблемою, яка потребує невідкладного вирішення. Але ми зосередили увагу на тому, як позначається феномен "закладеної бомби" на емоційному стані школярів початкових класів. Відразу зауважимо, що подаються нами дані отримані емпіричним шляхом в реальних умовах, але як супутні діагностичного експерименту.

Індикатором емоційного стану в нашому випадку служив вибір школярами одного з трьох запропонованих схематичних малюнків сонечка: сумного, байдужого і веселого. Ця методика розроблена на основі схематичних зображень емоцій людини, запропонованих в роботі М.В.Гамезо і І.А.Домашенко (1986), а так само в навчальному посібнику під редакцією В.Ф.Сафин (1989).

З даних, отриманих в нашому дослідженні, слід, що 25% учнів перших класів переживають негативний емоційний стан, спровоковане фактом "закладеної бомби" протягом 2 3 наступних за ним днів. Можна вважати, враховуючи принцип системності у розвитку цілісного функціонального стану, що четверта частина учнів-першокласників піддається психотравмирующим впливів при кожному подібному випадку.

Таким чином, очевидна необхідність спеціальних програм по корекції посттравматичного емоційного стресу і їх негайного впровадження в практику шкільних психологічних служб.

Баранов А.А.