Як впоратися зі стресом від роботи?

Якщо єдиною причиною нервового зриву на робочому місці буде шум в офісі, не чекайте, що вам відведуть окреме приміщення. Краще купіть беруші. Роботодавці готові допомогти попередити стрес, але тільки теоретично.

Міністерство охорони здоров`я Великобританії, щорічно підраховують збитки держави від стресу працівників, виявило, що в 2003 р розмір річного збитку склав 370 млн фунтів - стільки пішло на оплату лікарняних працівникам, які пережили стрес.

У Росії таких підрахунків ніхто не робить. Та й самі компанії в більшості своїй як і раніше не звертають уваги на стреси співробітників, говорить консультант "ЕКОПСИ Консалтинг" Інна Чугунова. "Вважається, що проблеми співробітників не стосуються топ-менеджерів і акціонерів, але це не так: стрес сильно знижує мотивацію, працездатність, загальну продуктивність", - говорить вона. Шанс, що російський роботодавець зверне увагу на проблеми співробітників є тільки в тому випадку, коли стрес починається у більшості персоналу. А так це особиста проблема, вирішувати яку треба самому. Але, як зауважують фахівці, самі співробітники відносяться до власного стану не менше безвідповідально, ніж роботодавці. "Стрес як причина звернення до лікарів - дуже поширена проблема, - розповідає професор клінічної психології і нейротерапии РАПН Євген Шапошников. - Однак звертаються люди найчастіше в самих запущених станах".

Головна проблема сучасних службовців в тому, що люди найчастіше не усвідомлюють, що стали жертвами стресу. Таке ставлення до себе може призвести до великих проблем, назва яким - синдром хронічної втоми і синдром емоційного вигорання. Зрозуміти, що стрес - це ваша проблема, можна, звернувши увагу на свій стан: порушення сну (безсоння, поверхневий сон, нав`язливі думки про роботу перед засинанням), знижений апетит, дратівливість і запальність.

Співробітники Центру психології службовців Університету Кардіффа (Уельс) навіть намалювали портрет людини, що зазнає стрес під час роботи. Картина вийшла вражаюча: неохайний, сумовитий, на обличчі сліди безсоння і похмілля. Такий працівник часто спізнюється на роботу, примхливий, дратівливий, не здатний сконцентрувати увагу і логічно мислити, а рішення приймає необдумано і безответственно- страждає порушеннями травлення, підвищеним тиском і сексуальними труднощами.

Традиційно вважалося, що більш схильні до стресу люди, чия робота пов`язана з високою відповідальністю. Тому в списку найбільш стресових професій верхні рядки займали авіадиспетчери і кардіохірурги. Але в середині 1990-х рр. психологи виявили іншу тенденцію: на перші місця вийшли фахівці, які постійно контактують з людьми, - вчителі, медсестри, страхові агенти. Це призвело до перегляду причин, які сприяють виникненню стресу на робочому місці.

Робота з власними проблемами, на думку психологів, починається з виявлення причин стресу. У недавньому дослідженні співробітники Інституту стресу Євросоюзу виявили вісім причин стресу: перевантаження і понаднормова робота, низький соціальний статус, одноманітність і виснажливі процедури, невизначеність в роботі і кар`єрі, професійна відповідальність, безпорадність і комунікативне самотність. "Щоб виявити власну причину, кожна людина повинна почати задавати собі питання: чи задоволений роботою, заради чого я працюю і чому працюю саме в цій компанії? - вважає Інна Чугунова. - Цей ланцюжок питань наближає людину до першопричини".

Багато хто з перерахованих вище проблем може вирішити начальник на роботі. Але фахівці наполягають, що співробітник сам повинен бути ініціатором змін. Директор дивізіону оптових продажів компанії "Комус" Кирило Борисов каже, що стрес мало не змусив його розлучитися з компанією. На початку цього року в "Комусе" пройшла реструктуризація, і Кирило Борисов з посади директора товарного оптового підрозділу перейшов на посаду директора оптового дивізіону, до якого увійшли всі відділи компанії, що займаються оптом. Навантаження зросла на вдвічі. "Раніше стиль моєї роботи припускав, що все більш-менш істотні питання - від закупівель до збуту - я вирішую або контролюю їх виконання особисто. У новій структурі мені стало ясно, що ще місяць - і я просто" згорю на роботі ". Кирило Борисов прийшов до начальника із заявою про звільнення. Це стало поштовхом для того, щоб вирішити проблему. Разом вони знайшли вихід. "Довелося перерозподіляти повноваження, я залишив за собою лише стратегічні питання управління і розвитку бізнесу, роботу з найбільш важливими постачальниками. Все інше я передав своїм заступникам і старшому менеджменту ", - розповідає Кирило Борисов.

Менеджер однієї з російських пивоварних компаній Євген Кудінов головною своєю перемогою вважає те, що перестав працювати вдома. "Репутація найвідповідальнішого людини в відділі довго псувала мені життя, - розповідає менеджер. - Замість того щоб у позаробочий час відпочивати, як інші," безвідповідальні "співробітники, я часто брав додому незакінчену роботу. Все змінилося, коли вдома зламався комп`ютер". Євген Кудінов розповідає, що спочатку це здалося катастрофою, але, коли він після "вимушеної бездіяльності" у вихідні прийшов на роботу, йому стало ясно, що два дні повноцінного відпочинку краще, ніж напружена робота без перерви, - зробити вдається більше, але при цьому нервів витрачається менше.

Психологи підтримують цю думку і дають головна порада: будьте уважні до себе.

1. Відзначайте, що викликає дискомфорт і швидку втому, а що допомагає відновитися.
2. Не перевантажуйте себе роботою і уникайте непотрібної конкуренції з колегами.
3. Не бійтеся бути трохи циніком - якщо колега слізно просить зробити за нього роботу, подумайте - може бути, він все ж впорається сам?
4. Дотримуйтесь психогігієнічні умови праці: систематичні фізичні навантаження, акцент на вегетаріанської їжі, контрастний душ вранці.
5. Визначайте короткострокові цілі - на день, два, тиждень - прагнете до них і насолоджуйтеся перемогою.
6. Більше присвячуйте часу собі. Ви маєте право і на приватне життя!
7. Сприймайте зовнішні стресогенні чинники, на які ви не можете вплинути, як погоду. На дощ дратуватися нерозумно.