Психодіагностика
психодіагностика (Грец. Psyche - душа і diagnostikos - здатний розпізнавати) - область психологічної науки і одночасно…
З чим пов`язана заборона на вільне поширення діагностичних методик? По-перше, нерозголошення діагностичних методік- по-друге, попередження їх неправильного використання.
Право на таємницю істотно для забезпечення гідності індивіда і свободи його самовизначення.
Найчастіше, обговорюючи цю проблему, мають на увазі особистісні методики, що дозволяють розкрити емоційні і мотиваційні особливості, установки і риси характеру індивіда таким чином, що він не усвідомлює цього. Однак будь-яка методика таїть в собі небезпеку посягання на таємницю, так як і тести інтелекту, тести спеціальних здібностей, і навіть тести досягнень можуть виявити такі недоліки в навичках і уміннях, такі проблеми в знаннях, про яких індивід міг і не знати або надавав перевагу приховувати від оточуючих. Цілком очевидно, що якщо це станеться, то індивіду буде завдано психологічної шкоди, який проявиться в різних формах - в зниженні самооцінки, в підвищенні тривожності аж до виникнення депресивного стану, у фрустрації та ін.
Як же пропонується вирішувати проблему забезпечення таємниці особистості?
Правило релевантності означає, що інформація, яку індивід розкриває про себе в ході діагностування, повинна бути адекватна (повинна відповідати) його мети. Для виконання цього правила діагност в першу чергу повинен вибрати валідну методику, тобто вимірює саме те, що потрібно для досягнення поставленої мети.
Отриманні інформованої згоди випробуваного на участь в діагностичному обстеженні. Це правило означає, що особистість не повинна піддаватися діагностування обманним шляхом, а психолог повинен забезпечити чітке розуміння піддослідними цілей діагностики і способів застосування діагностичних результатів.
Основне питання, що відноситься до неї, ставиться так: "Хто буде мати доступ до діагностичних результатів?" Відповідь на нього в конкретних ситуаціях пов`язаний з рішенням певного протиріччя:
Обговорюючи проблему конфіденційності, психологи визнають безумовне право індивіда мати доступ до результатів свого обстеження. При цьому підкреслюється, що індивід повинен мати можливість коментувати зміст своїх відповідей на завдання методики, а також в разі необхідності роз`яснювати результати або навіть виправляти діагностичну інформацію. Для цього діагностичні результати повинні бути представлені випробуваному в формі, зручній для розуміння, і без використання спеціальної термінології.
Відносно діагностування неповнолітніх розглядається питання про те, чи мають батьки право на отримання діагностичних результатів своєї дитини. Відповідь на нього неоднозначний, так як багато визнають право не повідомляти батькам діагностичних даних дитини, якщо вона досягла вісімнадцятирічного віку, перестав відвідувати середню школу або одружився. Однак правового регулювання цих рекомендацій немає.
Під час обговорення проблеми конфіденційності головним вважається питання про доступність діагностичної інформації третій особі, а не діагностується індивіду, його батькам і психолога. Основний принцип, якого слід дотримуватися при вирішенні цього питання, полягає в тому, що ця інформація не повинна передаватися без відома і згоди випробуваного.
Якщо діагностика проводиться з метою експертизи в якій-небудь установі (школі, суді, при оформленні на роботу та ін.), Індивід повинен бути заздалегідь поінформований про цілі і способи використання діагностичних результатів, а також про те, кому вони будуть доступні, хто в них зацікавлений. Якщо випробуваний не згоден на передачу інформації зацікавленим особам, то діагностичне обстеження не проводиться.
Психологи надають великого значення тому, як передавати результати діагностування самому індивіду і третім особам, зацікавленим в них.
Коли батькам повідомляють діагностичні дані їхніх дітей, отримані в школі, рекомендується влаштувати загальні збори, на якому психолог пояснюється мета і характер методик, характер висновків, які доцільно зробити на основі отриманих результатів, способи їх використання. Після цього батькам повинні бути передані письмові відомості про їхніх дітей. Можна дати пояснення на конкретному прикладі для того з батьків, який побажає це зробити. Може бути використана і усна форма повідомлення результатів, але тільки в процесі індивідуальної консультації.
Незалежно від того, в якому вигляді повідомляються діагностичні дані, необхідна умова полягає в тому, щоб представити їх в описовій формі, а не тільки в формі числових даних.
Такі ж правила і заходи слід дотримуватися і при повідомленні результатів вчителям та іншим зацікавленим особам. Повідомлення про рівні виконання і якісні описи краще специфічних числових даних, за винятком тих випадків, коли результати передаються психолога-професіонала. Передані діагностичні результати рекомендується супроводжувати розумними поясненнями, які стосуються виміряних психологічних характеристик. Бажано брати до уваги індивідуальні особливості тієї людини, якій передається інформація, такі, як рівень освіти, знання психології, емоційні характеристики і деякі інші.
Ще одна важлива проблема стосується повідомлення діагностичних результатів самому індивіду, будь то дитина або дорослий. У цьому випадку, як і при повідомленні даних третій особі, застосовні ті ж самі загальні запобіжні заходи проти неправильної інтерпретації, про які говорилося вище. Однак тут особливо важлива індивідуальна емоційна реакція на інформацію. Тому слід не тільки надати її правильну інтерпретацію, а й створити сприятливі можливості для індивідуальної консультації кожного, хто може бути емоційно стурбований такою інформацією.
психодіагностика (Грец. Psyche - душа і diagnostikos - здатний розпізнавати) - область психологічної науки і одночасно…
Засоби, які має сучасна психодіагностика, за своєю якістю підлягають поділу на дві групи:1) формалізовані методики;2)…
Ці методи засновані на аналізі продуктів уяви і фантазії і спрямовані на розкриття внутрішнього світу особистості,…
У психодіагностику існує ще один спосіб отримання інформації про людину - це кількісно-якісний аналіз документальних…
Як вже говорилося вище, вони включають в себе чотири основні класи методик: тести (які, в свою чергу, діляться на…
психодіагностика - наука про конструювання методів оцінки, вимірювання, класифікації психологічних і психофізіологічних…
Етичні норми і стандарти психодіагностики розроблялися за кордоном (нельзяіспользовать методики без спеціального…
Психологічна діагностика виділилася із загальної психології та стала самостійною.Загальна психологія вивчає загальні…
Проективні методики дуже цікаві і привабливі, але зовнішня простота оманлива.1. Використовувати проектні методи можна,…
У психології не існує діагноз. Діагностика проводиться якщо якщо є хвороби, що протікають в стислій формі (не всі…
Проективні методики - це група методик, призначених для діагностики особистості. Для них характерний глобальний підхід…
Діагностична методика відрізняєтьсявід будь-якої дослідницької тим, що вона стандартизована.стандартизація(По Анастази)…
В даний час існує декілька досить обгрунтованих класифікацій психодіагностичних методик.Діагностичні методи, засновані…
Стандартизація - це однаковість процедури проведення і оцінки виконання тесту. Розглядається вона в двох планах:як…
Психологічна діагностика виділилася з психології і почала складатися нарубеже ХХ ст. під впливом вимог практики. Її…
Морально-етичні норми психодіагностики - це комплекс норм і принципів, що регламентують Діяльність психодиагноста з…
Психодіагностика спрямована на виявлення міжіндивідуальних або міжгрупових відмінностей.Можна звернутися до…
Вплив культури на особистість і пізнавальні функції людиниВпливу культури схильні і пізнавальні характеристики людини,…
Вимоги до методик1. Вимірювальні методи (тести) повинні відповідати таким вимогам:Повинна бути чітко виділена область…
Рівень розвитку психодіагностики не такий високий як на Заході. Етичні проблемиредко обговорюються нашими…
Сторінка 1 з 3розділ IIIВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІАГНОСТИКИ РОЗУМОВОГО РОЗВИТКУ ШКОЛЯРІВГлава 1Правила і способи…