Аналіз професійно-етичних проблем психодіагностики.

Етичні проблеми, які стосуються особистості та професійними якостями індивідів, пов`язаних з діагностичними методиками.

1. Вимога, щоб діагностичні методики застосовувалися тільки досить кваліфікованими людьми, є першим кроком щодо захисту кожного індивіда і суспільства в цілому від неправильного їх іспользованія.Уровень кваліфікації діагноста визначається в першу чергу його знаннями в області психодіагностики, а також сформованими вміннями використовувати їх на практиці. Приходь вибирає методики, які підходять для тієї практичної мети, заради якої проводиться діагностування, а також для діагностується людини. Він може оцінити технічні параметри методики, такі як валідність, надійність, норми. Разом з тим діагност враховує індивідуальні особливості випробуваного, розуміючи, що яким би високим психометрическим якістю не відрізнялася методика, вона може бути непридатна для конкретної людини. Поряд з віком, статтю, приналежністю до певної соціальної і культурної групі, діагност повинен брати до уваги інтелектуальні і особистісні якості випробуваного, його мотивацію, ставлення до діагностування, психічний і фізичний стан.
2. Рівень необхідної кваліфікації діагноста оцінюється не за наявністю у нього диплома психолога і практики діагностичної діяльності, а в співвідношенні з тією областю роботи і характером методик, якими він опанував. Так, наприклад, для правильного застосування індивідуальних тестів інтелекту і особистісних проективних методик потрібно більш тривалий період навчання і більш глибокі знання психології, ніж для тестування навчальної успішності.
3. Створення, поширення та використання діагностичних методик. Головне тут - вимога, що стосується обмеження поширення діагностичних методик. Воно означає, що право їх придбання надається тільки особам, які мають необхідну кваліфікацію. Мінімальною підготовки вимагають тести достіженій- більш складними вважаються групові тести інтелекту і деякі опитувальники. Найвищого рівня підготовки вимагають індивідуальні тести інтелекту і проектні особистісні методики.

З чим пов`язана заборона на вільне поширення діагностичних методик? По-перше, нерозголошення діагностичних методік- по-друге, попередження їх неправильного використання.

Етичні проблеми, пов`язані із забезпеченням прав індивідів, що піддаються діагностуванню

Забезпечення таємниці особистості

Право на таємницю істотно для забезпечення гідності індивіда і свободи його самовизначення.

Найчастіше, обговорюючи цю проблему, мають на увазі особистісні методики, що дозволяють розкрити емоційні і мотиваційні особливості, установки і риси характеру індивіда таким чином, що він не усвідомлює цього. Однак будь-яка методика таїть в собі небезпеку посягання на таємницю, так як і тести інтелекту, тести спеціальних здібностей, і навіть тести досягнень можуть виявити такі недоліки в навичках і уміннях, такі проблеми в знаннях, про яких індивід міг і не знати або надавав перевагу приховувати від оточуючих. Цілком очевидно, що якщо це станеться, то індивіду буде завдано психологічної шкоди, який проявиться в різних формах - в зниженні самооцінки, в підвищенні тривожності аж до виникнення депресивного стану, у фрустрації та ін.

Як же пропонується вирішувати проблему забезпечення таємниці особистості?

Правило релевантності означає, що інформація, яку індивід розкриває про себе в ході діагностування, повинна бути адекватна (повинна відповідати) його мети. Для виконання цього правила діагност в першу чергу повинен вибрати валідну методику, тобто вимірює саме те, що потрібно для досягнення поставленої мети.

Отриманні інформованої згоди випробуваного на участь в діагностичному обстеженні. Це правило означає, що особистість не повинна піддаватися діагностування обманним шляхом, а психолог повинен забезпечити чітке розуміння піддослідними цілей діагностики і способів застосування діагностичних результатів.

Конфіденційність

Основне питання, що відноситься до неї, ставиться так: "Хто буде мати доступ до діагностичних результатів?" Відповідь на нього в конкретних ситуаціях пов`язаний з рішенням певного протиріччя:

1. з одного боку, існує необхідність нерозголошення змісту методики і небезпека неправильного розуміння її оцінок;
2. з іншого боку - об`єктивна необхідність для різних осіб знати діагностичні результати.

Обговорюючи проблему конфіденційності, психологи визнають безумовне право індивіда мати доступ до результатів свого обстеження. При цьому підкреслюється, що індивід повинен мати можливість коментувати зміст своїх відповідей на завдання методики, а також в разі необхідності роз`яснювати результати або навіть виправляти діагностичну інформацію. Для цього діагностичні результати повинні бути представлені випробуваному в формі, зручній для розуміння, і без використання спеціальної термінології.

Відносно діагностування неповнолітніх розглядається питання про те, чи мають батьки право на отримання діагностичних результатів своєї дитини. Відповідь на нього неоднозначний, так як багато визнають право не повідомляти батькам діагностичних даних дитини, якщо вона досягла вісімнадцятирічного віку, перестав відвідувати середню школу або одружився. Однак правового регулювання цих рекомендацій немає.

Під час обговорення проблеми конфіденційності головним вважається питання про доступність діагностичної інформації третій особі, а не діагностується індивіду, його батькам і психолога. Основний принцип, якого слід дотримуватися при вирішенні цього питання, полягає в тому, що ця інформація не повинна передаватися без відома і згоди випробуваного.

Якщо діагностика проводиться з метою експертизи в якій-небудь установі (школі, суді, при оформленні на роботу та ін.), Індивід повинен бути заздалегідь поінформований про цілі і способи використання діагностичних результатів, а також про те, кому вони будуть доступні, хто в них зацікавлений. Якщо випробуваний не згоден на передачу інформації зацікавленим особам, то діагностичне обстеження не проводиться.

Повідомлення результатів обстеження

Психологи надають великого значення тому, як передавати результати діагностування самому індивіду і третім особам, зацікавленим в них.

1. діагностична інформація повинна повідомлятися в формі змістовної і придатною для використання;
2. її потрібно супроводжувати поясненнями, що даються психологами-професіоналами.

Коли батькам повідомляють діагностичні дані їхніх дітей, отримані в школі, рекомендується влаштувати загальні збори, на якому психолог пояснюється мета і характер методик, характер висновків, які доцільно зробити на основі отриманих результатів, способи їх використання. Після цього батькам повинні бути передані письмові відомості про їхніх дітей. Можна дати пояснення на конкретному прикладі для того з батьків, який побажає це зробити. Може бути використана і усна форма повідомлення результатів, але тільки в процесі індивідуальної консультації.

Незалежно від того, в якому вигляді повідомляються діагностичні дані, необхідна умова полягає в тому, щоб представити їх в описовій формі, а не тільки в формі числових даних.

Такі ж правила і заходи слід дотримуватися і при повідомленні результатів вчителям та іншим зацікавленим особам. Повідомлення про рівні виконання і якісні описи краще специфічних числових даних, за винятком тих випадків, коли результати передаються психолога-професіонала. Передані діагностичні результати рекомендується супроводжувати розумними поясненнями, які стосуються виміряних психологічних характеристик. Бажано брати до уваги індивідуальні особливості тієї людини, якій передається інформація, такі, як рівень освіти, знання психології, емоційні характеристики і деякі інші.

Ще одна важлива проблема стосується повідомлення діагностичних результатів самому індивіду, будь то дитина або дорослий. У цьому випадку, як і при повідомленні даних третій особі, застосовні ті ж самі загальні запобіжні заходи проти неправильної інтерпретації, про які говорилося вище. Однак тут особливо важлива індивідуальна емоційна реакція на інформацію. Тому слід не тільки надати її правильну інтерпретацію, а й створити сприятливі можливості для індивідуальної консультації кожного, хто може бути емоційно стурбований такою інформацією.