Аналіз вимог, що пред`являються до психодіагностичних процедур (вимоги до методик і вимоги до користувачів)

Вимоги до методик

1. Вимірювальні методи (тести) повинні відповідати таким вимогам:

• Повинна бути чітко виділена область застосування, під якою мається на увазі особлива соціальне середовище або сфера суспільної практики (виробництво, медицина, сімейне життя і т. П.), Контингент випробовуваних (стать, вік, освіта, професійний досвід, посадове становище) .Должни бути конкретизовані мети використання результатів: для прогнозу успішності професійної діяльності, для психологічного втручання, для прийняття правових, адміністративних рішень, для прогнозу стабільності колективу і т. п .;
• процедура проведення повинна бути задана у вигляді однозначної алгоритму, придатного для передачі лаборанту, який не має спеціальних психологічних знань, або введення в комп`ютер, який використовується для пред`явлення завдань і аналізу відповідей;
• процедура обробки повинна використовувати статистично обґрунтовані методи підрахунку і стандартизації тестового бала (за статистичними або критеріальним тестовим нормам). Висновки (діагностичні судження) на основі тестового бала повинні супроводжуватися вказівкою на імовірнісний рівень статистичної достовірності цих висновків;
• тестові шкали повинні бути перевірені на репрезентативність, надійність і валідність в заданій області застосування. Інші розробники і кваліфіковані користувачі повинні мати можливість повторити стандартизаційних дослідження в своїй області і розробити приватні стандарти (норми);
• процедури, засновані на самозвіті, повинні бути забезпечені засобами контролю за достовірністю, що дозволяють автоматично відсівати недостовірні протоколи;
• головний методична організація певного відомства (області застосування) повинна вести банк даних, зібраних по тесту, і виробляти періодичну корекцію всіх стандартів методики.

2. Експертні методи:

• даний пункт повторює зміст пункту а) для тестів. Доповнення: інструкції по застосуванню забезпечуються зазначенням на необхідну кваліфікацію експертів, їх необхідну кількість для отримання надійних даних по методу незалежних оцінок;
• інструкції із застосування повинні пройти спеціальні випробування на однозначність їх виконання експертами по відношенню до деякого еталонного набору даних (текстів, малюнків, звуко-або відеозаписів і т. п.);
• процедура обробки результатів повинна включати в себе таке документування проміжних етапів обробки, яке дозволило б перевірити ще раз кінцевий результат іншомуексперту;
• користувачі-розробники повинні мати можливість відтворити нормативне дослідження з вимірювання екепертжж узгодженості на еталонному наборі даних;
• головна організація повинна вести банк даних, забезпечуючи підготовку користувачів і їх перепідготовку (відповідно до переглянутими стандартами методики).

Вимоги до користувачів

До користувачів, що є професійними психологами, і до користувачів-непсіхологам пред`являються різні вимоги.

1. Користувач-психолог:

• повинен знати і застосовувати на практиці загальні теоретико-методологічні принципи психодіагностики, володіти основами диференціальної психометрики, повинен стежити за поточною методичною літературою з психодіагностики, самостійно вести картотеку і особисту бібліотечку методик, застосовуваних у заданій області;
• відповідає за рішення, що приймаються на основі тестування, забезпечуючи їх відповідність репрезентативності та прогностичної валідності методики. Він попереджає можливі помилки, яких припускаються непрофесіоналами, які не знайомими з обмеженнями відносно користування того чи іншого тесту;
• користується переважним правом в порівнянні з непрофесіоналами на проведення психодіагностики в заданій області, на використання протоколів відповідно до професійно-етичними принципами і інтересами психології. Він користується переважним правом отримання методичних матеріалів, в тому числі придбання їх у порядку індивідуальної професійної собственності.Псіхолог забезпечує необхідний рівень надійності діагнозу, застосовуючи паралельні стандартизовані і нестандартизовані методики, а також метод незалежних експертних оцінок;
• в підборі методик в комплексну програму обстеження не керується суб`єктивними уподобаннями і упередженнями в оцінці методик, а виходить з вимоги максимальної ефективності діагностики: максимум надійності при мінімумі витрат;
• паралельно з використанням методик веде науково-методичну роботу, аналізуючи за зібраними даними ефективність застосування методики в заданій області. Ведення такої науково-методичної роботи входить в основне коло обов`язків психолога, який працює і в дослідницьких, і в лікувальних установах. У цій роботі психолог підтримує оперативні контакти з головним методичної організацією, передаючи їй копії протоколів (для накопичення банків даних) та отримуючи інструктивні методичні матеріали;
• забезпечує ретельне дотримання всіх вимог для проведення стандартних методик обстеження. Підрахунок балів, інтерпретація, прогноз робляться в суворій відповідності з методичними вказівками. Психолог не має права відхилятися від стандарту у використанні методики, прийнятого на визначений період. Всі рекламації і пропозиції щодо використання методики психолог спрямовує в методичний центр і вимагає їх врахування при черговому перегляді методики;
• забезпечує конфіденційність психодіагностичної інформації, отриманої від випробуваного на основі «особистої довіри». Психолог обов`язково попереджає випробуваного про те, хто і для чого може використати цю інформацію. Психолог не має права приховувати від випробуваного те, які рішення можуть бути винесені на основі психологічної діагностики;
• психолог зберігає професійну таємницю: чи не передає особам, не уповноваженою вести психодиагностическую практику, інструктивних матеріалів, не розкриває перед потенційними піддослідними секрет тієї чи іншої психодіагностичної методики, на якому заснована його валідність;
• обов`язково розглядає поряд з найбільш імовірною і альтернативну діагностичну гіпотезу (інтерпретацію даних), застосовуючи в психодіагностики принцип, аналогічний принципу «презумпції невинності» в судочинстві;
• повідомляє в регіональні або центральні органи Товариства психологів про всі помічені ним де-небудь порушеннях нормативних (процедурних і етичних) принципів психодіагностики. Психолог уповноважений особисто перешкоджати некоректного і неетичної застосування психодіагностики.

2. Використання методик фахівцями-суміжниками

• попередньо проконсультуватися з психологами, які працюють в даній практичній галузі, про те, які саме методики можуть бути застосовані для вирішення поставлених завдань. При наявності атестованих методик користувач повинен скористатися саме ними;
• якщо психологи попереджають користувача про те, що правильне використання методики вимагає загальних знань про психодіагностику або спеціальної підготовки (з оволодіння методикою), то користувач зобов`язаний або вибрати іншу методику, або пройти відповідну підготовку, або залучити до проведення психодіагностики психолога, або відмовитися від проведення психодіагностики ;
• користувач, який одержує доступ до «психодіагностичних методик», автоматично бере на себе зобов`язання щодо дотримання професійної таємниці;
• користувач дотримується всіх етичні нормативи в проведенні обстеження по відношенню до випробуваному і будь-яким третім особам: він, так само як психолог, не має права зловживати довірою і зобов`язаний попереджати випробуваного про те, як буде використана інформація;
• методики, не забезпечені однозначною стандартною інструкцією, необхідними показниками надійності та валідності, що вимагають паралельного використання високопрофесійних експертних методів, не можуть використовуватися фахівцями-непсіхологамі;
• користувач сприяє психологам в дотриманні процедурних і етичних нормативів, вживає заходів для запобігання некоректного використання методик.