Критичний аналіз об`єктивних і проектних методів психодіагностики

Проективні методики - це група методик, призначених для діагностики особистості. Для них характерний глобальний підхід до оцінки особистості, а не виявлення окремих її рис.

Найбільш суттєвою ознакою проективних методик є використання в них невизначених стимулів, які випробовуваний повинен сам доповнювати, інтерпретувати, розвивати і т.д. Так, випробуваним пропонується інтерпретувати зміст сюжетних картинок, завершувати незакінчені пропозиції, давати тлумачення невизначених обрисів і т.п. На відміну від інтелектуальних тестів відповіді на завдання проективних методик не можуть бути правильними або неправільнимі- можливий широкий діапазон різноманітних рішень. При цьому передбачається, що характер відповідей визначається особливостями особистості випробуваного, які "проектуються" на відповіді. Мета проективних методик щодо замаскована, що зменшує можливість випробуваного давати такі відповіді, які дозволяють зробити бажане про себе враження.

Ці методики носять в основному індивідуальний характер і в більшій своїй частині бувають предметними або бланковими.

Прийнято розрізняти наступні групи проектних методик:

1. методики структурування: формування стимулів, надання їм сенсу;
2. методики конструювання: створення з оформлених деталей осмисленого цілого;
3. методики інтерпретації: тлумачення якої-небудь події, ситуації-методики доповнення: завершення пропозиції, розповіді, історії;
4. методики катарсису: здійснення ігрової діяльності в особливо організованих умовах;
5. методики вивчення експресії: малювання на вільну або задану тему;
6. методики вивчення імпресією: перевагу одних стимулів (як найбільш бажаних) іншим.

Проективні методики дуже цікаві і привабливі, але зовнішня простота оманлива.

1. Використовувати проектні методи можна, якщо створені довірчі відносини, налагоджений контакт, що вимагає особливого уміння і особистісних якостей.

2. Проективні методики мають підвищеним ризиком появи 2-х типів помилок:

1. помилки психодиагноста - часто виявляються під вторічнойпроекціі.
2. первинна проекція - проекція особистості випробуваного на результати своєї діяльності.
3. вторинна проекція - в процесі аналізу психолог може проектувати особисті проблеми на результати випробуваного. Психолог проектує на матеріал свої особливості. Виявляється або в підвищеній чутливості до деяких особливостей випробуваного, або в вибірковості (апперцептивного сліпота). Сімейні психологи свої власні сімейні проблеми проектують на піддослідних. Їх можна уникнути шляхом підвищення кваліфікації психодиагноста.
4. інструментальні помилки - пов`язані з самою методикою. Інструментальні помилки виникають через те, що не можна прогнозувати сприйняття випробуваного щодо проективної методики. Психодиагност дає методику, а випробуваний виконує її формальним чином, не проектуючи свою особистість. Діти намагаються дати типовий соціально-схвалюваний відповідь. Потрібно враховувати вік випробовуваних. Методика "Дом-дерево-людина" для дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку (проекція їх особистості).

Потрібно використовувати не одну, а кілька диагностирующих методик - для зниження ризику помилок.

Зниження ризику помилок:

• використання стандартизованих варіантів методик, надійні інтерпретації.
• не слід робити висновки за окремими показниками проективних методик, їх треба об`єднати в синдроми, тільки комплекс показників дає надійну інформацію.

Тести стоять набагато вище всіх інших методик (і за методичним рівнем і за можливостями).

Небезпеки тестів:

1. вплив мотивації випробуваного. Настрій і зацікавленість необхідні.
2. результати залежать від психічного стану в момент тестування (потрібно оцінювати і психічний і фізичний стан випробуваного).

Для підвищення достовірності будь-якої методики, потрібно використовувати результати в комплексі з додатковою інформацією про досліджуваного.

Критика тестів пояснюється і соціальними та психологічними причинами.

Але й погано Не методики, а використання методик без знання психодіагностики.

Для непрофесіоналів: немає тонкощів інтерпретації, незнання всіх можливостей методик.

"Діагностоманія"- поспішний перехід від показника до поспішних висновків, як можна швидше поставити діагноз. Причина - компенсація власного непрофесіоналізму.

Маса професійних термінів і постановок діагнозів - ознаки діагностоманіі.