Розробка модифікації

Проективні методики дозволяють отримувати цілісну картину особистості, розкривати індивідуальність і неповторність внутрішнього світу людини. Тому, незважаючи на такі об`єктивні мінуси, як недостатня стандартизованность процедури проведення і трудомісткість обробки результатів, проективне напрямок продовжує розвиватися і досить успішно застосовуватися в самих різних галузях людського життя. Теоретичне обґрунтування проективних методик базується на понятті "проекція", причому існують різниця між психоаналітичним і психодиагностическим розумінням цього феномена.

У психоаналізі проекція - це механізм захисту, що полягає в неусвідомленому приписуванні іншій неприйнятних для самого себе властивостей, мотивів, почуттів, а в психодіагностики проекція розуміється як процес і результат взаємодії випробуваного з об`єктивно нейтральним матеріалом, в ході якого здійснюється ідентифікація і власне проекція, тобто наділення власними думками, почуттями і переживаннями. З цього випливає, що продукти діяльності випробуваного несуть на собі відбиток його особистості. Відмінними рисами даних методик, є:

* Пред`явлення стимульного матеріалу невизначеного змісту;

* Відсутність обмежень у варіантах відповіді випробуваного (вільна відповідь);

* Інтерпретація відповідей як відображення основних спрямувань і афективних станів особистості;

Найбільшу популярність серед проективних методик має "Тест тематичної апперцепції", розроблений Г. Мюрреєм і К. Морган в 1935 р За допомогою, якого можна виявити домінантні спонукання, емоції, відносини, комплекси і конфлікти особистості, визначити рівень прихованих тенденцій, які суб`єкт, або пацієнт, приховує або не може показати внаслідок їх неусвідомленість. У сучасній психології "ТАТ" не тільки не втратив своєї актуальності, а й придбав безліч модифікацій. Створені різні варіанти для вікових груп ( "Тест дитячої апперцепції", "Мічиганський рисунковий тест"), для етнокультурних груп (ТАТ С. Томпсона для негрів, "Південноафриканський тест аналізу малюнків"), в залежності від прикладної задачі ( "Професійний апперцептівний тест" , "Тест сімейних установок" Л .Джексон). Все різноманіття варіантів "ТАТ" створювалося на візуальному матеріалі і тільки одинична модифікація на звуковому матеріалі створена Д. Стоуном в 1950. На жаль, незважаючи на свою унікальність, "Тест слуховий апперцепції" не отримав належного поширення і популярності в Росії.

У нашому дослідженні ми спробували підібрати стомлений матеріал для "слухові апперцептивного тесту", в основі якого будуть закладені емоційно забарвлені природні звукові фрагменти, що призведе до активного включення випробуваного в процес їх інтерпретації. Особливості інтерпретації людиною об`єктивно неоднозначних звукових фрагментів і приписування певних рис і мотивів персонажам, чинним в цих звукових фрагментах, дозволять робити діагностичний висновок про структурах особистості випробуваного, що зумовили саме таку, а не іншу інтерпретацію.

В результаті теоретичного аналізу існуючих класифікацій емоцій, були обрані емоції, які виділяються більшістю авторів (С. Томкінз, К. Ізард, Р. Платчік): страх, радість, відраза, інтерес, здивування, презирство, гнів, печаль, сором. Даний перелік емоцій, пред`являвся 130 випробуваним, кожного просили описати звук або звуковий фрагмент, який може викликати одну з перерахованих емоцій.

Проведений аналіз частот отриманих текстів, дозволив присвоїти кожній з 9 емоцій звуковий фрагмент, що викликає її: страх - гучний, різкий рик- радість - дитячий смех- огиду - звук рвоти- інтерес - жіночий шепот- здивування - космічний звук-презирство - чоловіча отрижка- гнів - дрель- печаль - дитячий плач- сором - звуки людського організму. Спираючись на назви звуків, для кожної емоції відбиралися по 5 звукових фрагментів, наприклад для емоції радості - п`ять варіантів дитячого сміху. Надалі відібрані звукові фрагменти пред`являлися експертній групі. Завдання експертів полягала у відборі з п`яти звукових фрагментів одного, найбільш сильно викликає відповідну емоцію.

Для використання в подальших дослідженнях були відібрані 9 емоційно забарвлених звукових фрагментів із значенням коефіцієнта узгодженості експертних оцінок більше 0,8. Таким чином, ми отримали стомлений матеріал, який є основою для подальшої розробки "слухові апперцептивного тесту".

Вискочив Н. А.