Проективні методики: етнопсихологічний і психодиагностический аспекти

Термін "проективний метод" був запропонований Л.Франком в 1939 р Проективні методики засновані на уявленнях З. Фрейда про механізм проекції і використовуються для діагностики глибинних мотиваційних утворень, особливо неусвідомлюваних мотивів. На сьогоднішній день суттєвою ознакою проективних методик є використання в них слабоструктурованих стимулів, які випробовуваний повинен конструювати, розвивати, доповнювати, інтерпретувати. В ході цього процесу, згідно проективної гіпотезі, проявляється сам індивідуум, його сприйняття, почуття, рухові акти і все це несе на собі відбиток його особистості. Стимули проективних методик набувають сенс не стільки в силу їх об`єктивного змісту, скільки в зв`язку з особистісним значенням, що надається обстежуваним.

У 1998 2000 рр. в Єревані нами були проведені дослідження проявів невербальної рівня у дітей від 3 до 5 років за допомогою експресивних проективних методик (малювання на вільну або задану тему). Для виявлення спрямованості і установок особистості від 17 до 21 року була використана група адитивних проективних методик (тест "Незакінчені речення", методика незакінченого малюнка, заснована на тесті Вартегга). У 2000 року були проведені дослідження з використанням методики чорнильних плям Роршаха з метою виявити, наскільки ефективно вона буде працювати на вірменській вибірці.

В ході наших досліджень отримано багатий матеріал для вивчення особливостей проективних методів. Однією з цих особливостей є те, що навіть при наявності стандартизованого ключа для аналізу і узагальнення результатів дослідження неможливо уявити дані в повністю узагальненому вигляді, так в них проявляється індивідуальність випробуваного, неповторний внутрішній світ його особистості. При цьому також потрібно врахувати етнічну приналежність випробовуваних: при аналізі результатів проективних методів поряд з неповторним "Я" особистості проявляється і її колективне "Я", і ключі даного методу, стандартизовані в дослідженнях з представниками однієї національності, можуть дати неефективний результат в роботі з іншими етнічними групами.

Згідно з традиційними способами оцінки проектні методики мають середні показники валідності і надійності. Подібний висновок можна пояснити і тим, що критерії валідності і надійності, розроблені для традиційних тестів, неприйнятні в даному випадку. З огляду на темпи розвитку дослідницького інструментарію сучасної психології, можна прогнозувати поступове зближення проективних методик з тестами. Однак в цьому випадку постає дискусійне питання: чи будуть від цього в виграші проектні методи.

Звичайно, вони знайдуть застосування у більш широкого кола дослідників, але, в той же час, чітко стандартизовані ключі до інтерпретації результатів проектованого тесту стануть надбанням не тільки фахівців, але і дилетантів, з легкої руки яких вони великими тиражами поширяться в популярних виданнях. Це, на наше глибоке переконання, призведе до негативних наслідків.

Казарян І.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!