Психодіагностика в роботі клінічного психолога.

У психології не існує діагноз. Діагностика проводиться якщо

1. якщо є хвороби, що протікають в стислій формі (не всі симптоми видно).
2. не типова захворювання.
3. хворий в стані ремісії.

М.б. проведена

1. диференціальна діагностика.
2. Топическая діагностика (неврологія, нейропсихологическая - в клініках).
3. Функціональна діагностика: чи не виявляє уражень мозку при неврології інейропсіхологіческой. діагностиці. Тільки мінімальні порушення функцій мозку, виявлення збережених функцій, опис їх в аналізі.
4. Індивідуально-особистісна діагностика: при складанні психологічного портрета випробуваного зіставляються результати спостереження до і під час роботи по методикам.

Хід роботи:

1. Спочатку збираються дані (анамнез), сюди входять стать, вік, освіта, сімейний стан.
2. Дані про сім`ю, де ріс: кількість дітей в батьківській родині, який за рахунком дитина, які стосунки були у родині, інтереси, хобі, значущі події з моменту народження (і + и-), травми, м.б. тривала госпіталізація.
3. Було висунуто гіпотеза: які передбачається побачити особистісні характеристики, самооцінка, мотивація досягнення, на скільки навчаємо.
4. Поведінковий портрет: особливості зовнішнього вигляду, поза, розкутий - затиснутий, міміка, позиція спілкування, поведінка по відношенню до себе і т.д.

Фіксація спостереження ведеться протягом усього дослідження.

Психодіагностичне обстеження (пдо) - діяльність психолога, кінцевим результатом якої є психологічний діагноз. Виділяють три основних етапи: збір даних відповідно до завданням дослідження-переробка та інтерпретація отриманих даних-винесення рішення (діагноз або прогноз).

Збору даних за допомогою психодиагноста методик (тестів) повинен передувати період ознайомлення з недо-им комплексом об`єктивної і суб`єктивної інформації про обстежуваному (н р історія хвороби, укладення інших фахівців тощо). з цією метою м.б. використані і опитувальники-анкети. Важливо попереднє вивчення обстежуваного. Цим створюється основний фон пдо., Намічаються елементи робочої картини особистості, необхідні для діагнозу і прогнозу. Пдо завжди система взаємодії експериментатор - обстежуваний, необхідно враховувати вплив різних змінних, включених в цю систему (ситуаційні змінні, до яких в першу чергу відносяться психодіагностичні ситуації, змінні цілі обстеження і завдання, змінні дослідника і обстежуваного). При виборі психодіагностичних методик слід керуватися відомостями про їх надійності та валідності стосовно діагностичної задачі. Етап збору даних завершується поданням отриманих результатів у вигляді, який заданий типом методики (побудова профілю особистості, переклад сирих балів у стандартні величини, розрахунок коефіцієнта інтелекту.).

У процесі переробки та інтерпретації діагностичних даних традиційно виділяють два шляхи: клінічний і статистичний. Клінічний орієнтований на досвід дослідника, інтуїцію, його особливість - довіру до суб`єктивного судження. Статистичний підхід передбачає врахування об`єктивних (кількісних) показників, їх статистичну обробку у вигляді, н р рівняння регресії. Питання про ефективність цих підходів м.б. вирішене альтернативно. в повноцінному пдо необхідно гармонійне поєднання клінічного і статистичного підходів, а не їх протиставлення.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!