Психолого-педагогічна компетентність вчителя

Назва: "Психолого-педагогічна компетентність вчителя"- презентація і педагогічна рада.
автори: Жовтонога О. І., Черних Н. А., Марахова В.А.
рік: 2012
слайдів: 12
Галузь застосування: педагогічні ради та методичні об`єднання.
формат: презентації в форматі ppt., розробка пед. ради в форматі doc. (Rar архів).
Розмір: 3,63 Мб
якість: гарне

мета: Актуалізація розвитку психолого-педагогічної компетентності (ППК) вчителя
завдання:

• аналіз і інтерпретація результатів діагностики професійно - значущих особистісних якостей вчителів, їх ціннісно-мотиваційної сфери;
• поглиблення процесу саморозкриття, саморефлексії педагога, що сприяє самовдосконаленню, особистісному зростанню, розвитку його професійно-значущих особистісних якостей

Вміст презентації:

компетентний - знає, обізнаний, авторитетний в якій-небудь області, наприклад, компетентний фахівець.

компетенція - коло питань, в яких хто-небудь добре обізнаний.
Психологічна компетентність відноситься до розряду основних в структурі педагогічної діяльності.

Під різними назвами ( "розуміння учнів", "розуміння душевного стану іншої", "спостережливість" і т.п.) вона входить в структуру загальних педагогічних здібностей.

Вчені, які вивчають питання психолого-педагогічної компетентності: Л.Н. Захарова, В.М. Соколова, М.М. Лобанова, Т.А. Маркіна, Ю.П.Азаров, Ш.А.Амонашвили, Г.Г.Горелова, В.С.Ільін, Г.А.Нечаева, Л.І.Рувінскій, В.А.Сластенин і ін.

У педагогічній науці поняття психолого-педагогічна компетентність визначається як максимально адекватна, пропорційна сукупність професійних, комунікативних, особистісних властивостей вчителя, що дозволяє досягати якісних результатів в процесі навчання і виховання учнів.

Педагог - проектувальник, конструктор, організатор освітнього процесу. Він повинен чітко уявляти собі зміст і способи дій суб`єктів освітнього процесу, основні позиції його дійових осіб і так вибудувати зв`язки і відносини в спільному з дітьми бутті, щоб це перетворення призводило в результаті до утворення у них найважливіших здібностей, до їх розвитку.

За даними соціологічних опитувань Educationalpsychology :

• тільки 8% вчителів відзначили у себе високий рівень готівки
  знань по психології;
• 58% вважають, що їх психологічні знання знаходяться на низькому
  рівні;
• 13% вчителів відзначили у себе низький рівень здатності
  проектувати різні психологічні ситуації в дитячому
  колективі;
• 56% вчителів відзначили, що не вміють за поведінкою дитини
  бачити його психологічний стан;
• 48% учителів не застосовують індивідуальний підхід в
  навчанні на підставі індивідуально-психологічних
  характеристик учнів.

Психологи Б. Г. Ананьєв, К. К. Платонов, С. Л. Рубінштейн виявляли основи психолого-педагогічної компетентності вчителя і виділи наступні елементи:

1. активне (тобто дієве) знання вікової психології, предмета психології. Даний елемент передбачає застосування знань на практиці.
2. соціально-психологічні знання про особливості навчально-пізнавальної та комунікативної діяльності навчальної групи і конкретного учня в ній, про особливості взаємин вчителя з класом, про закономірності спілкування.
3. аутопсихологічна знання про переваги і недоліки власної діяльності, особливості своєї особистості і її характерних качествах- вміння управляти своїм емоційним станом, надаючи йому конструктивний, а не руйнівний характер.

Психологічна компетентність (Н.В. Андронова):
1) необхідна фахівцям сфери «Людина людина» -
2) завжди опосередкована змістом діяльності фахівця
3) є частиною психологічної культури фахівця і елементів його профессіоналізма-
4) це своєрідний особистісний інструмент фахівця, що забезпечує ефективне виконання його професійної діяльності-
5) містить два основні блоки:
- інтелектуальний (когнітивний) - психологічні знання і психологічне мислення-
- практичний (дієвий) - психологічні вміння і навички.

Структура психологічної компетентності:

• компетентність в спілкуванні
• інтелектуальна компетентність
• соціально-психологічна компетентність

У моделі професійної компетентності вчителя у відповідності зі стандартами освіти чітко визначено сутність психолого-педагогічної компетентності педагога, яка включає в себе:

• обізнаність вчителя про індивідуальні особливості кожного учня, його здібностях, сильних сторонах характеру, достоїнства і недоліки попередньої підготовки, яка проявляється в прийнятті продуктивних стратегій індивідуального підходу в роботі з ним;
• обізнаність в області процесів спілкування, що відбуваються в групах, з якими вчитель працює, процесів, що відбуваються всередині груп як між учнями, так і між учителем і групами, учителем і учнями, знання того, якою мірою процеси спілкування сприяють або перешкоджають досягненню шуканих педагогічних результатів;
• обізнаність вчителя про оптимальні методи навчання, про здатність до професійного самовдосконалення, а також про сильні і слабкі сторони своєї власної особистості і діяльності і про те, що і як потрібно зробити щодо самого себе, щоб підвищити якість своєї праці.

Фактори, що визначають психологічну компетентність людини:

• індивідуальні особливості (при цьому велику роль відіграє тип особистості, зокрема, чи є вона интро- або екстравертної, аутичної або НЕ аутичної, а також її інтелект);
• психічний стан (астенічний і стеническое) і типове настрій;
• ефективність соціалізації (наприклад, порушення соціалізації призводить до виникнення емоційної глухоти, комплексів, агресивності);
• вплив культурних відмінностей;
• спеціальна психологічна підготовка.

Необхідність підвищення психолого-педагогічної компетентності працюючих вчителів зумовлена зростанням соціальних вимог до школи і педагогам.

Завдання психологічної служби школи: Допомогти вчителям у підвищенні загальної психологічної грамотності, в залученні психології до вирішення педагогічних завдань-допомогти опанувати доступними діагностичними методами для вивчення процесу розвитку особистості, колективу в умовах навчально-виховного процесу-спиратися на психологію в психічному розвитку учнів, в подоланні недоліків їхньої поведінки.

освітня функція складається в знайомстві вчителів з явищем психолого-педагогічної компетентності трьох сторін праці вчителя: педагогічної діяльності, педагогічного спілкування, особистісного розвитку вчителя.

розвиваюча функція полягає в розвитку у вчителів мотивів підвищення психолого-педагогічної компетентності, а також у розвитку практичних прийомів підвищення психолого-педагогічної компетентності вчителя.

коригувальна функція програми полягає в корекції дефектів психолого-педагогічної компетентності вчителя.
висновки:

• Психолого-педагогічна компетентність являє собою максимально адекватну, пропорційну сукупність професійних, комунікативних, особистісних властивостей вчителя, що дозволяє досягати якісних результатів в процесі навчання і виховання учнів
• Наукові розробки з питань психолого-педагогічної компетентності та її розвитку серед педагогів знаходяться в активному пошуку ідеальної моделі якостей і рис, а також критеріїв сформованості і єдності термінологічного апарату.
• Підвищення психолого-педагогічної компетентності передбачає цілу систему заходів освіти в освітній установі.
• Для розвитку професійно-значущих особистісних якостей педагогів, їх особистісного зростання, набуття впевненості в собі, стабільності психоемоційного стану, необхідна організація взаємодії психологів школи з учителями в різних формах

Скріншот презентації:

Завантажити презентацію і пед. рада "Психолого-педагогічна компетентність вчителя":