Професійні інтереси, схильності, спрямованість

Суттєвими факторами професіоналізації підлітка є його інтереси, нахили, здібності на етапі попереднього самовизначення. Відсутність скільки-небудь виражених інтересів і схильностей тягне за собою затягування і відкладання професійного самовизначення підлітків. Їх вибір часто виявляється випадковим, що не відповідає внутрішнім потребам, досконалим під впливом зовнішніх обставин або як спроба копіювання батькам, одноліткам. Особливо це стосується восьмикласників, які є потенційним контингентом профтехучилищ. Це веде до незадоволеності обраною професією і надалі - до зміни професійної діяльності. Тому в профорієнтаційної діяльності треба приділяти особливу увагу цілеспрямованого формування мотиваційної основи вибору професії з урахуванням інтересів і схильностей підлітків.

Важливим у профорієнтаційній роботі є розвиток оптимального поєднання так званих змістовних (інтерес до професії) і адаптивних (престижність професії, зарплата і т.д.) мотивів діяльності (Кудрявцев, Сухарєв, 1985).

Для виникнення і розвитку інтересів необхідна певна сукупність внутрішніх і зовнішніх умов. Часто інтерес формується під впливом ситуації при наявності відповідних внутрішніх установок особистості. Любов до «гострих відчуттів», пов`язана з самоствердженням, нерідко призводить до формування активного інтересу до спорту.

Як правильно вибрати професію. Інтерв`ю з психологом профконсультантом

Особливу роль у формуванні і розвитку інтересів грають навчальна діяльність, а також заняття різними видами позашкільної та позакласної роботи. Однак навіть раннє виявлення професійних інтересів і схильностей не гарантує успішності професійного самовизначення. За змістовною стороною майбутньої професії підліток часто не бачить реальних умов, в яких протікає обрана ним діяльність, захоплюючись самим процесом праці, забуває, наприклад, про те, що моряки дуже довго не бувають вдома, робота лікаря пов`язана з ненормованим робочим днем, працівники зі сфери обслуговування повинні не тільки добре робити свою справу, а й вміти встановлювати і підтримувати контакти з людьми.

На наступних етапах професійного самовизначення, в процесі оволодіння людиною обраною спеціальністю все більшу роль починає грати особистісний фактор, тобто, з одного боку, необхідність відповідності психологічних особливостей людини тим вимогам, які висуває йому професія, а з іншого боку, ступінь реалізації основних потреб особистості в діяльності.

На заключній стадії діагностичного обстеження психологом складається висновок-рекомендація по вибору спеціальності в межах навчального закладу. В основу аналізу та оцінки професійної спрямованості обстежуваного покладено модульний принцип встановлення взаємозв`язків особистісних характеристик (типів, рис особистості) і режимів, умов, типів діяльності.

Використання модульних структур дозволить виокремити найкращі умови і режими праці для конкретного підлітка. Висновок ґрунтується на знаннях про взаємозв`язок особистісних рис з розглянутими параметрами діяльності. Використання модульних структур для підбору майбутньої професії більш детально буде описано в книзі «Діагностика в роботі педагога-психолога», яка зараз готується до видання.

На четвертій стадії проводиться аналіз отриманих даних. Психолог робить висновок про професійної спрямованості кожного абітурієнта, а також відзначає наявність схильності до різних типів поведінки, що відхиляється. Всі матеріали заносяться в карти психолого-педагогічного супроводу. Карта психолого-педагогічного супроводу може виглядати наступним чином.

Карта психолого-педагогічного супроводу П.І.Б. (Шифр)
група _________________ спеціальність

Профорієнтація для школярів. Тренінг - частина 2

Примітка. Фахівець може самостійно підібрати необхідні для діагностики методики.

Таким чином, вже на початковому етапі ми можемо умовно виділити так звану «групу підвищеної уваги», з якої буде проводитися більш поглиблена робота.

Дані психологічного обстеження в узагальненому вигляді фахівець доносить до своїх колег на педагогічній раді. Доцільно уявити спільний звіт з соціальним педагогом і медичним працівником. Основні положення звіту можуть бути наступними.

Медичний працівник

• стан здоров`я учнів, рекомендації по фізичний, навчальним та виробничих навантажень.

психолог

• професійна спрямованість учнів (частота народження випадкового вибору професії, негативне ставлення до навчального закладу і т. п.);
• психологічні особливості учнів (особистісні особливості, найбільш часто зустрічаються акцентуації характеру, схильність до різних типів поведінки, що відхиляється).

Соціальний педагог (заст. Директора з виховної роботи)

• соціальне походження, економічне становище, особливості сімейного виховання.

Далі повинні послідувати загальні рекомендації по роботі-з контингентом учнів. Більш детальні приватні рекомендації даються психологом безпосередньо майстру-наставнику тієї групи, в яку зарахований «важкий» учень.

Таким чином, профорієнтаційна робота в установі початкової професійної освіти включає в себе 4 компонента:

1. Просвітницька і агітаційна робота.
2. Діяльність приймальні комісії.
3. Власне психологічне обстеження.
4. Аналіз отриманих даних.

Схематично основні компоненти профорієнтаційної роботи представлені на рис. 4.

Мал. 4. Профорієнтаційна робота