Вивчення і формування відповідальності у молодших школярів

Відповідальність - один з найскладніших феноменів в теорії вольових якостей. Його називають "якістю вищого порядку" через тісний взаємозв`язок з емоційної, моральної та світоглядної сторонами особистості. Це якість відображає схильність особистості дотримуватися в своїй поведінці загальноприйнятих соціальних норм, виконувати свої обов`язки і її готовність дати звіт за свої дії перед суспільством і самим собою.

Поняття відповідальність передбачає наявність суб`єкта і вимагає вказівки на об`єкт. Суб`єкт - конкретна особистість, що взаємодіє зі світом. Об`єкт - це те, за що суб`єкт несе відповідальність, "що покладено на нього або прийнято їм для виконання". Це може бути доручення, прохання, доля спільної справи і ін. Взаємозв`язок суб`єкта та об`єкта створює тимчасову перспективу поняття: відповідальність за досконалий - ретроспективний аспект-відповідальність за те, що необхідно зробити - перспективний аспект.

Приймаючи рішення вчинити так чи інакше, людина вибирає між своїми узкоіндівідуальнимі інтересами і інтересами більш широкого соціального оточення, між "повинен" і "хочу". Йдеться про нормативного регулювання, особливому механізмі регуляції поведінки людей в ситуації вільного вибору. Розрізняють два види нормативного регулювання:

Зазвичай-традиційна регуляція

Основними критеріями цієї регуляції поведінки є норми, що існують на сьогодні в суспільстві. За виконанням цих норм стежать так звані "інстанції", перед якими треба тримати відповідь [9, 34]. Інстанція оцінює діяльність суб`єкта відповідальності і накладає санкції в залежності від ступеня вини і заслуг. Саме такий підхід спостерігається в традиційній системі навчання. В силу вікових особливостей дитина не може керувати своєю поведінкою, відповідати за наслідки своїх дій в тій мірі, як це необхідно. Тому організацією спільної справи, розподілом обов`язків між дітьми, перевіркою правильності виконання завдань і доручень займається переважно шкільний учитель. Він бере на себе функції "інстанції", позбавляючи дітей можливості проявити самостійність.

Морально-етична регуляція.

В якості критеріїв виступають узагальнені етичні принципи зі сфери належного і цінного для самої особистості. У ролі інстанції виступає сам суб`єкт відповідальності. У цьому випадку відповідальність - засіб внутрішнього контролю (самоконтролю) і внутрішньої регуляції (саморегуляції) діяльності особистості, яка виконує належне "на свій розсуд, свідомо і добровільно" [21. С.19]. Таким чином, відповідальність передбачає наявність певного рівня саморегуляції, самоконтролю і самооцінки. Система навчання, що відображає ці положення, істотно відрізняється від традиційної: учні самостійно планують виконання тих чи інших справ, розподіляють обов`язки, контролюють виконання, визначають для себе систему санкцій. Педагог здійснює ненав`язливу допомогу-підтримку на всіх етапах виконання завдання.

В якості складових компонентів відповідальності виступає цілий ряд інших якостей і умінь особистості. Серед них чесність, справедливість, принциповість, готовність відповідати за наслідки своїх дій. Названі якості не можуть реалізуватися успішно, якщо у людини не розвинені емоційні риси: здатність до співпереживання, чуйність по відношенню до інших людей. Виконання будь-якого обов`язку вимагає прояви інших вольових якостей: наполегливості, старанності, стійкості, витримки. Таким чином, відповідальність проявляється не тільки в характері, але і в почуттях, сприйнятті, усвідомленні, світогляді, в різних формах поведінки особистості.

Розглянемо прояв цієї якості у дітей молодшого шкільного віку. Серед показників відповідальності цієї вікової групи К.А.Клімова [13] виділяє: усвідомлення дитиною необхідності та важливості виконання доручень, які мають значення для інших-спрямованість дій на успішне виконання доручених завдань (дитина вчасно приступає, намагається подолати труднощі, доводить справу до кінця і ін.) - емоційне переживання завдання, його характеру, результату (задоволений, що дали серйозне доручення, турбується за успіх, відчуває задоволення від свідомості успішного виконання, переживає оцінку один х і т.п.) - усвідомлення необхідності тримати відповідь за виконання дорученої справи.

Велике коло дослідників розглядає вольові якості, в тому числі відповідальність, як стійку характеристику суб`єкта, стабільну рису особистості. У молодшому шкільному віці це якість знаходиться в процесі формування. Цей процес залежить від того, як розвивається і ускладнюється діяльність дитини (гра - вчення - праця), яка діяльність зараз є провідною, як змінюється місце, займане ним в системі суспільних відносин. Тому про відповідальність молодшого школяра можна говорити як про відносно стійкому якості, що проявляється на рівні звички, емоційного пориву або на рівні свідомо-вольової напруженості. Доцільно розглядати прояв відповідальності у молодших школярів окремо в різних видах діяльності.

В якості основних критеріїв прояву відповідальності в навчальній діяльності, на думку М.В. Матюхиной і С.Г. Яріковой [41], можуть виступати: вміння виконувати вимоги вчителя відразу і до конца- вміння планувати і організовувати свою діяльність-вміння проявити самостійність на уроці і в підготовці домашніх завдань- вміння дати моральну оцінку своєї поведінки та поведінки товаріщей- прояв позитивного ставлення до навчання і вимогам вчителя, отримання задоволення від подолання труднощів в ученіі- застосування вольових зусиль при виконанні завдання і ін. Відповідальний учень розуміє соціальні цінності вчення, проявляє критичність в оцінці свого ставлення до навчання, своєї поведінки, своїх особистісних якостей, вміє визнавати свої помилки, правильно витлумачити їх причини.

Дослідження С.Я. Лайзане [16] показали, що вольові якості, в тому числі відповідальність, виявляються в молодшому шкільному віці переважно в ігровій діяльності, потім - в трудових діях, і тільки на третьому місці, у міру формування позиції школяра, - в навчальній діяльності.