Емпіричне дослідження успішності комунікації "практиків" і "теоретиків"

У розвитку підприємництва Росії особлива увага приділяється інноваційним проектам, що реалізуються молодими людьми. Практично у всіх інноваційних конкурсах акцент робиться на бізнес команди, в яких можливе створення єдиного творчого простору, де люди співпрацюють, збагачують один одного ідеями і при необхідності можуть проконтролювати помилки, вчинені кимось із групи. Кожен член такої групи є визначеною індивідуальними особливостями, що з одного боку, збагачує її ідеями і розширює коло можливостей даної групи, а з іншого - ускладнює спільне співробітництво, народжує нерозуміння.

Інноваційна діяльність може бути представлена двома блоками. Перший блок - формулювання інноваційної ідеї, чим займаються люди з теоретичної структурою інтеллекта- другий блок - її реалізація, здійснювана групою людей з практичної структурою інтелекту. Успішність діяльності залежить від того, чи можуть "теоретики" донести і пояснити свої ідеї "практикам" і наскільки адекватно розуміють останні сформульовану ідею. Нам видається важливим з`ясувати, наскільки є успішною у своїй діяльності група, в яку включені люди з різними типами структури інтелекту ( "практик" і "теоретик" в типології Р. Амтхауера)? Наскільки можливо їх продуктивну співпрацю?

З метою відповісти на це питання, нами було проведено психодіагностичне дослідження, в якому брали участь студенти 3-го курсу факультету психології спеціальностей "психологія" та "клінічна психологія" у віці 19-22 років. Загальний обсяг вибірки 42 людини.

Дослідження проводилося в два етапи. На першому етапі була поставлена задача визначення структури інтелекту кожного респондента за допомогою тесту структури інтелекту Р. Амтхауера. Було виявлено більше людей з практичним складом інтелекту (64%), ніж з теоретичним (36%). У даній паралелі студентів факультету психології переважають люди з практичним складом інтелекту. Це може бути пов`язано з соціальними, економічними і політичними катаклізмами, які Росія зазнавала в 1990-і роки, коли відбувалося дорослішання молодих людей. У цей час йшла зміна життєвих ідеалів людей цілої країни, актуальними ставали матеріальні цінності.

На другому етапі ми вивчали особливості роботи в одній групі людей з різною структурою інтеллекта- як методу дослідження використовувалася інтерактивна гра "Дискусія" (Н. Цзен, Ю. Пахомов). Суть останньої полягала в тому, що в штучно створених нами групах з трьох осіб кожен учасник грає певну призначену провідним роль: "глухого-і-німого", або "глухого-і-паралітика", або "сліпого-і-німого". Учасникам пропонується вирішити кілька однотипних завдань, наприклад домовитися про подарунок імениннику (всього 3 завдання). Завдання давалися на час, за його закінченню учасникам пропонувалося оцінити комфортність роботи в групі і "продуктивність" власної групи за трибальною шкалою. Додатковим критерієм оцінювання була "об`єктивна продуктивність" групи за кількістю вирішених завдань.

В результаті були виявлені наступні закономірності, що вказують на те, що спільна діяльність "теоретиків" і "практиків" є "об`єктивно непродуктивною" (критерії "продуктивність" власної групи і "об`єктивна продуктивність" збіглися) і не комфортною для самих учасників. Було виявлено, що чим більше в групі теоретиків, тим нижче "об`єктивна продуктивність" групи. У змішаних групах виявлялося нерозуміння між учасниками. Студенти, які мають теоретичним мисленням, відчували брак інформації, вони могли витратити багато часу, з`ясовуючи нюанси, висунутого завдання. Крім того, їм було потрібно більше часу на занурення в роль і пошук шляхів вирішення. Студенти з практичним мисленням швидко справлялися із завданнями, не вдаючись у подробиці. Знаходячи певний принцип рішення, "практики" використовували його, прискорюючи темп вирішення завдань, не витрачаючи час на пошук інших способів.

Отже, інноваційна діяльність реалізується людьми з різною структурою інтелекту. В даному дослідженні показано, наскільки утруднена комунікація "теоретиків" і "практиків". Таке нерозуміння, на наш погляд, виникає від того, що "теоретики" не можуть донести, пояснити свої ідеї "практикам", а останні, в свою чергу, навіть не намагаються зрозуміти, тому що їм не хочеться втрачати час на не зовсім виразні пояснення "теоретиків". В такому випадку неможливо продуктивну співпрацю і реалізація успішної діяльності.

Терьохіна Ольга Володимирівна

Чікурова Катерина Ігорівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!