Імідж лідера в візуальній рекламі та його вплив на колективне несвідоме

Психологію реклами можна віднести до числа галузей прикладної науки, популярність яких постійно зростає. В даний час існує велика кількість способів подання даних в області реклами, оскільки сучасна реклама стає не тільки способом донести інформацію про певні товари і послуги, але і певним інститутом соціалізації. Крім того, в зв`язку з перенасиченістю інформації, що носить рекламний характер, необхідно шукати нові шляхи становлення даних з метою привернути увагу аудиторії і викликати емоційний відгук.

Будь-яка реклама по своїй суті носить маніпулятивний характер, і пошук дійсно ефективних методів впливу на споживача - це основне завдання рекламіста. В даний час більш ефективним з точки зору реклами є вплив на глибинне, інтуїтивне мислення людини, на "колективне несвідоме".

Крім змін в області комунікативних стратегій, в ЗМІ також відбувається зміщення від вербального компонента до візуального. Використання візуального матеріалу дозволяє аналізувати стереотипи, цінності, продукти діяльності, а також реальність, конструюється ЗМІ. Одним з важливих компонентів рекламного впливу є експлуатація образу, в особливості способу відомих людей. Вона породжує проблему оцінки її ефективності і правильного конструювання.

В даний час реклама покликана не просто звернути увагу на той чи інший продукт, створити позитивне ставлення до рекламованого об`єкту, а в цілому вплинути на світогляд споживача, т. Е. Наділити цей об`єкт особистісно-смисловим навантаженням.

Особистісний сенс є емоційною складовою психічного образу. Рекламний образ - сукупність психічних образів, оскільки після сприйняття він розгортається у внутрішньому плані свідомості і трансформується в процесі переробки інформації, що міститься в ньому.

Важливо відзначити, що в даний час виникає тенденція і потреба досліджувати візуальний матеріал. І перш ніж переходити до створення таких образів, необхідно вивчити специфіку сприйняття і вибору випробуваними рекламних образів, трансльованих в ЗМІ, що ми і спробували зробити в нашому дослідженні.

В рамках нашого дослідження ми виділили 3 групи відомих людей: політики, спортсмени та діячі культури. Отримані дані ми аналізували за наступними напрямками:

1) реклама за участю якої категорії відомих людей користується більшою популярностью- як реагують на таку рекламу представники жіночої і чоловічої половини населення;

2) які елементи іміджу найбільш предпочтітельни- В рамках емпіричного дослідження була виявлена

специфіка сприйняття образів, трансльованих в рекламі, а також причини переваги випробуваними образів тієї чи іншої категорії відомих людей.

Були виявлені особливості смислового прийняття сприймаються рекламних образів. В основі цього прийняття два механізми - соціальна ідентифікація і ціннісна синхронізація. За допомогою питань, використовуваних при роботі з анкетою, була здійснена спроба виявити специфіку прояву цих механізмів. Обидва ці механізми знаходять своє відображення при сприйнятті і наступному прийнятті цільовою аудиторією образів, трансльованих у візуальній рекламі.

Математична обробка даних включила стандартні методи математичної статистики: підрахунок середнього арифметичного, стандартної помилки, дисперсії. Порівняння середніх значень проводилося по t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок. Для оцінки зв`язку між психологічними змінними використовувався R-коефіцієнт кореляції Спірмена, факторний дослідження. Для комп`ютерної обробки даних, отриманих емпіричним шляхом, використовувалися стандартні статистичні методи і програми: Microsoft Exel 7.0 і SPSS (версія 12).

В результаті нашого дослідження ми прийшли до наступних висновків:

1) використання в рекламі образів відомих людей ефективно лише в разі їх грамотного використання;

2) статус та сфера впливу використовуваного в рекламі людини повинні відповідати області застосування пропонованого товару;

3) рекламні образи найкраще створювати, враховуючи особливості смислової реальності цільової аудиторії;

4) для створення успішної реклами, необхідно апелювати до глибин підсвідомості аудиторії;

5) використовуються образи повинні бути цілісними і емоційно забарвленими;

Таким чином ми виділили основні етапи нашого дослідження і основи для подальшого вивчення даного феномена.

Ростова Катерина Миколаївна