Екологічна психологія

Сучасна (західна) екологічна психологія (Е-психологія) оформилася в середині 1950-х рр. Сьогодні з упевненістю можна стверджувати, що цією назвою в західних психологічних дослідженнях іменується напрямок, що розвивається на методологічних позиціях екологічного підходу (Е-підходу) до зорового сприйняття Дж. Гібсона1.
До попередникам Е-підходу дослідники відносять представників функціоналізму (У. Джемса), філософського біхевіоризму (Е. Холла), гештальтпсихології (К. Левіна, К. Коффку і Фр. Хейдер), а в якості послідовника називають Р. Баркера, автора концепції «behavioral setting» (патерн або авансцена поведінки). Як пише Х. Хефта (Heft, 2001), в більшості досліджень стверджується, що концепції Р. Баркера і Дж. Гібсона розвивалися як «симпатизують» один одному, але абсолютно незалежні, тоді як йому бачиться між ними глибокий зв`язок, що має коріння в гештальтпсихології , що могло б, на його думку, внести вагомий внесок у розвиток сучасної Е-психології. Е-підхід Дж. Гібсона розглядається як один із напрямів і певна перспектива когнітивної науки в роботах Б.М. І. Величковського (2006), а також як напрям еколого-психологічних досліджень сучасної російської психології (Панов, 2004).
Центральним в сучасній Е-психології є поняття «affordance» - неологізм, створений Дж. Гібсоном. Це слово запозичене з німецької мови (див .: Величковський, 2006), але в даному виді відсутня в англо-російських словниках, а також в тлумачному словнику Вебстера. В англійській мові слово походить від дієслова «afford» (бути в стані, дозволити собі, давати, доставляти, робити доступним), що відноситься до взаємин між організмом (особистістю) і її оточенням, і трактується як можливість, що надається навколишнім середовищем для сприйняття, дій і поведінки, як сприймається функціональна значимість об`єкта, події або місця. Поняття можливості лежить в основі концепції екологічної оптики. Дж. Гібсон (1988) підкреслював, що «affordance» є одночасно і фактом оточення, і фактом поведінки, фізичним і психічним феноменом і має відношення як до навколишнього середовища, так і до спостерігача цього середовища. Він стверджував, що витоки поняття можливості були їм знайдені в концепціях Левіна (в конструкти «поле» і «валентність») і Келлера (в твердженні, що значення і цінності є якостями сприйманого поля) (Heft, 2001). Д. Норман (Norman, 1999) розширив поняття, додавши в нього суб`єктні характеристики (цілі, плани, цінності, минулий досвід), що впливають на сприйняття функціональних можливостей оточення. На думку Г. Хефта, подальші шляхи гештальтпсихології і Е-психології розійшлися, оскільки остання більшою мірою спиралася на радикальний емпіризм У. Джемса, тоді як перша залишалася в рамках традиційних дуалістичних кантіанської поглядів (Heft, 2001).

Ідеї Дж. Гібсона отримали подальший розвиток у роботах Р. Баркера (Barker, 1968), який запропонував концепцію для інтерпретації спостережень за різноманітними паттернами активності людей з позицій соціофізіческіх ситуацій, в яких люди опинялися в своєму повсякденному житті. Поняття «behavioral setting» в російськомовних виданнях перекладається як «місце поведінки» (Андрєєва, 2005 Панов, 2004- Соловйова, 2006- Штейнбах, Єленський, 2004- Ясвин, 2000), що, на нашу думку, значно звужує семантичне поле даного поняття і обмежує його дослідницькі можливості, якщо при цьому не розкривається його семантичний зміст. Наш висновок підтверджується і ремаркою Г. Хефта (heft, 2001, с. 252) про те, що поняття «behavioral setting», як і поняття «perceptual system» і «affordance», в публікаціях часто використовується (іноді помилково) в дуже розпливчастих і неточних значеннях.

Поняття «behavioral setting» включає в себе як статичні, так і динамічні, тимчасові і ситуаційні характеристики і більш точно може бути переведено як «патерн поведінки» (ПП), який розуміється як система, структура, принцип, модель організації чого-небудь. Як підкреслюють багато дослідників, можливості і патерни поведінки взаємопов`язані, але мають відношення до різних рівнів аналізу: можливості концентруються в більшій мірі на мікроаналізі і ситуаціях розвитку, а поведінкові патерни - на молярном рівні поведінки і соціальних дій. Р. Баркер став розглядати ПП як екологічні комплекси найвищого порядку, що описують життєдіяльність в конкретному співтоваристві. Концепція «патернів поведінки», так само як і концепція «можливостей», базується на ідеї відповідності між фізичними характеристиками патерну і діями, які можуть бути реалізовані в його рамках. Р. Баркер вважав, що структура моделі поведінки і структура атмосфери, середовища, обстановки в даному ПП є конгруентними, відповідними один одному. Він описав конкретні властивості, властиві ПП, але стверджував, що перелік цей не є вичерпним, оскільки необхідно враховувати динамічні особливості цих екологічних комплексів, і говорив, що патерни обрамляють індивідуальну поведінку. Відповідно індивідууми і їх поведінка є невід`ємними компонентами ПП. Патерн створюється з конкретних поведінкових моделей, що генеруються і підтримуваних їх учасниками. У той же час, будучи динамічною структурою вищого порядку, патерн створює можливості для поведінкових актів і дій індивідуумів і груп, включених в патерн (heft, 2001, с. 254).

В останніх публікаціях Р. Баркер підкреслював: область, якою він займався, була досить далека від тієї, що він назвав «екологічною психологією» в своїх ранніх роботах. Її змістом більшою мірою відповідає назва «екоповеденческая наука».

Подальший розвиток концепція Дж. Гібсона отримує в роботах Д. Гріно (Greeno, 1994), В. Мейса (Mace, 2000), Г. Хефта (Heft, 2001), Дж. Юнта (Yunt, 2001), а також в численних публікаціях з проблеми можливостей (affordance), надавати чи не надавати навколишнім середовищем для розвитку і життєдіяльності (Children., 2006- Clark, Uzzell, 2002- Kytta, 2002).

Р. Гіффорд (Gifford, 2002) і Р. Кауфман-Хайоз (Kaufmann-Hayoz, 2006) вважають, що принципи екологічної психології можуть бути розглянуті в якості методологічних основ сучасної психології взаємодії з навколишнім середовищем.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!