Національна самосвідомість студентів педвузу

національна самосвідомість

національна самосвідомість - багатогранне утворення людської суб`єктивності, що є самоусвідомленням причетності до народу, нації, етносу і спонукає до національного самоздійснення. Його істотною закономірністю виступає детермінованість соціально-економічними та історичними умовами життєдіяльності нації. У структуру національної самосвідомості входять національна ідентичність, уявлення про типові риси своєї спільноти, історичному та територіальну єдність, а при певних умовах - і про державну єдність, усвідомлене ставлення до цінностей нації, орієнтація на них Воно як інтегративну якість особистості включає в себе не тільки певні почуття, а грунтується на глибоких знаннях рідної мови, історії, літератури і культури і на залученні до пізнання звичаїв нації, активної участі в них. Виховання національної самосвідомості потребує докладання цілеспрямованих зусиль з дитинства та продовження під час інтенсивного формування Я-концепції в юності.

Потреба цього доводить і те, що значна частина молоді зростає національно невизначеною. Це не означає, що вони позбавлені національної самосвідомості, але її потенційна спрямованість не мала умов для розвитку.

Дослідження національної самосвідомості у студентів

Дослідження рівня національної самосвідомості у студентів II курсу Ніжинського педуніверситету (Україна) тільки підтверджує наведені твердження.

Вибірка складалася з 156 осіб за спеціальностями: історія і право- соціальна педагогіка і практична психологія українську мову і література- фізика і математика. Вибірка обумовлена тим, що самосвідомість в цьому віці перебуває у фазі активного формування під впливом різноманітних факторів, одним з яких є отримання знань і їх синтез, інтеріоризація в власну Я-концепцію. Результати дослідження повинні були виявити рівень сформованості національної самосвідомості через перевірку актуальних елементів Я-концепції, а також визначити самооцінку національних якостей як складової національної самосвідомості. Система критеріїв сформованості національної самосвідомості грунтується на теорії трьохетапну цього освіти: етичному, національно і державно-патріотичному усвідомленні.

Основним критерієм оцінки рівня розвитку національної самосвідомості є ставлення до рідного краю - любов до дому, землякам, рідної природи. Використовуючи його, можна визначити результати впливу сімейно-шкільного виховання. Відсоток відносини відповідей за цим критерієм до вищого рівня у всіх студентів невисокий (17%). Це можливе свідоцтво схожих умов попереднього виховання в національно-культурному плані. Відсутність традицій, або їх епізодичність, створюють несприятливий клімат для формування культу рідного міста чи села. Мало хто зі студентів має намір працювати в рідній школі. І тут не тільки економічні фактори.

Важливим критерієм є і ставлення до етносу, нації, що показує вираженість національно-патріотичних рис. Тут також відносне одностайність (тільки 23% вибрали високий рівень). Випробовувані як би відсторонений сприймають національно-державні процеси - з розумінням і співчуттям. На таке їхнє ставлення важко нарікати, адже більшість має можливість оцінювати ситуацію в країні. Якщо не дати молоді те, чим можна пишатися, то необхідно залучити її до створення загальнодержавних цінностей. Вивчення сформованості національної самосвідомості, що відображає ставлення до культури народу, знань про його спадщину, володіння рідною мовою, пісенної культурою виявило той парадокс, що філологи нижче оцінюють себе, ніж студенти історичного факультету. Припускаємо, що причина в перевантаженні мовними дисциплінами, завищені критерії оцінки своїх знань.

Наступний критерій говорить про усвідомлення ролі держави у розвитку нації. Близький показник до високого рівня був у студентів-істориків (50%), причому з превалюванням активної творчої ідеї. Характерними проявами національної свідомості в поведінці є почуття гідності, патріотизм, працьовитість, терпіння, великодушність, толерантне ставлення до інших народів, мов, повагу до батьків, турбота про слабких .. Найбільша кількість балів за цим критерієм набрали філологи. Причини можуть бути і суб`єктивні - переважання дівчат в групі, яким дані риси більш притаманні.

Визначення особливостей Я-концепції виявило різницю в показниках серед студентів різних спеціальностей. Тільки 14% опитаних студентів-філологів згадали про приналежність до нації як одну зі складових образу, причому з акцентом на громадянську позицію. У студентів-істориків частота згадок своєї національно-громадянською позиції різко зростає до 50%. У решти ж - 21,4%. Відзначається особливість, яка робить новизну в результати дослідження. Більшість студентів-істориків (93%), відповідаючи на бланках, використовували російську мову, а студенти інших факультетів, які виявили невисокі показники розвитку національної самосвідомості, - український (35%). Це дає можливість припустити відсутність стійкої залежності між мовою і відчуттям причетності до нації.

Кологривова Е.І.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!