Становлення системи цінностей при переході до пізнього юнацького віку

При всій складності проблем, що постають перед молодою людиною в період юності, аналіз робіт з вікової психології показує, що даний етап онтогенезу висвітлюється в літературі набагато меншою мірою, ніж дитинство або юність. З цієї причини портрет сучасного юнака виглядає розпливчастим і недостатньо конкретним (І.С. Кон). Крім цього, розглядаючи юність і визначаючи її кордони з 14-15 до 21-23 років, дослідники частіше розглядають юнацький вік в цілому, не виділяють в ньому окремих етапів і не вивчають їх специфіку. Багатьма авторами відзначається сензитивність даного етапу онтогенезу до становлення світогляду, ідеалів і цінностей, але при цьому юність знову розглядається в якості однорідної групи.

Хоча у віковій психології і виділяється криза 17 років (Л.С.Виготський, В.І. Слободчиков і Г.А. Цукерман, К.Н. Поліванова, Л.І. Бершедова і ін.), Проте його ціннісно-смисловий аспект розглянуто мало. У працях з вікової психології не в достатній мірі представлені дані: 1) про специфіку ціннісно-смислової сфери юнаків і дівчат, що відрізняються як специфікою самовизначення в ранньому і в пізньому юнацькому віці, так і відчувають в ньому трудності- 2) про особливості структури системи цінностей і основних її характеристиках, таких, як гармонійність, ієрархічність, несуперечливість, стабільність, согласованность- бракує досліджень, в яких були б показані зміни, що відбуваються в структурі цінностей людини в період різіса 17 років, тобто при переході від ранньої до пізньої юності.

Метою виконаної нами роботи було вивчення особливості становлення системи цінностей на перехідному етапі від раннього до пізнього юнацького віку в залежності від ряду факторів і виявлення взаємозв`язку системи цінностей з іншими особистісними особливостями людини в цьому віці (рівнем самоактуалізації, ступенем свідомості життя і самооцінкою). Дослідження поєднувало порівняльний і лонгітюдний спосіб його організації. Загальна чисельність юнаків і дівчат у віці 16-21 рік, які взяли участь в дослідженні, склала більше 1000 чоловік, що проживають в м Барнаулі, м Томську, м Заринськ, а також в селах і районних центрах Алтайського краю. Поряд з учнями шкіл та студентами ВУЗів різних профілів навчання, в дослідженні взяли участь юнаки та дівчата розглянутого віку, активно відвідують церкву і віруючі в Бога-старшокласники, учні коледжів і студенти I курсу, які відвідують тренінги особистісного росту при психоневрологічному диспансері. Проведене нами дослідження дозволило сформулювати такі висновки:

1. У юнацькому віці існують періоди перебудови ціннісного світу людини і періоди його стабілізації, тобто ціннісно - смислового мораторію. В юності періодами ціннісно-смислового мораторію є вікові етапи 16-17 років і 17-21 рік. Стабільний період ціннісно-смислового мораторію закінчується кризою в системі цінностей, що відбувається, як правило, в період між закінченням середньої школи та наступним етапом самовизначення. Ступінь кризи ціннісно-смислової сфери визначається готовністю старшокласників до подальшого життєвого самовизначення.

2. На гармонійність системи цінностей в юнацькому віці впливають: 1) умови проживання юнаків і дівчат (село / місто) - 2) особливості педагогічного процесу, що включає освітні курси гуманітарного профілю (екологія, человекознание) - 3) труднощі, пов`язані із соціальною адаптаціей- 4) присвоєння людиною цілісною і несуперечливою світоглядної системи (віра в Бога).

3. Механізм перебудови системи цінностей при переході від раннього до пізнього юнацького віку виражається в поступових кількісних змінах, які накопичуються протягом ранньої юності, і під впливом моменту самовизначення, що припадає на кінець шкільного віку, переходять в якісні зміни в системі цінностей людини. Дані кількісні зміни полягають в зміні внутрішньосистемних відносин між значущими і доступними життєвими сферами і відбуваються переважно в середній частині ціннісної ієрархії людини, тобто в тій її області, яка розташована між найбільш значущими і найменш значущими (незначущими) життєвими цінностями.

4. Перебудови, що відбуваються в системі цінностей при переході від раннього до пізнього юнацького віку, супроводжуються змінами в особистості в цілому і зачіпають рівень самоактуалізації, ступінь осмисленості життя і самооцінку юнаків і дівчат.

5. На утримання і гармонійність системи цінностей на різних етапах самовизначення впливає сукупність різних факторів (стать, профіль освіти, умови проживання, етап самовизначення), значення ( "вага") кожного з яких змінюється при переході від раннього до пізнього юнацького віку.

Каширський Д.В.