Об`єктивні та суб`єктивні чинники розвитку особистості молодшого школяра в сім`ї

Роль сім`ї як головного умови соціалізації неодноразово підкреслювалася в психолого-педагогічних дослідженнях (А. І. Захаров, Я.Л.Коломінскій, Е.А.Панько, Г.Т.Хоментаускас, В.В.Чечет, Р. Бернс, Д. Боумрінд, М.Земска і ін.). Однак і сьогодні проблема сімейної соціалізації не втратила своєї актуальності. По-перше, у вітчизняній психології розвиток особистості дитини в сім`ї, як правило, розглядається по відношенню до дітей дошкільного або підліткового віку. У дослідженнях же, присвячених дітям молодшого шкільного віку, акцент зазвичай зміщується на навчальну діяльність, взаємини з однолітками, вчителем і т.п. По-друге, незважаючи на велику кількість робіт з даної проблеми, комплексних досліджень, що враховують як структуру сім`ї, стать дитини, так і суб`єктивне сприйняття дитиною своїх відносин з членами сім`ї, поки мало (Г.Т.Хоментаускас, М.Земска). По-третє, багато роботи з проблем соціалізації особистості в сім`ї написані за радянських часів і не дають відповідей на питання, що постають в період розбалансованою і дуже динамічною соціальною системи.

Метою нашого дослідження було виявлення об`єктивних і суб`єктивних факторів розвитку молодшого школяра в сім`ї, їх зв`язку з особистісними якостями дитини.

Методами діагностики виступили модифікований дитячий варіант опитувальника Р. Кеттелла CPQ, тест "Кінетичний малюнок сім`ї", спостереження, експертні оцінки вчителя, аналіз дитячих творів на тему "За що я люблю свою сім`ю?", А також спеціально розроблена нами анкета, призначена для виявлення особеннос-тей сприйняття дитиною своїх взаємин з членами сім`ї. Було опитано 271 дитина у віці 9-10 років (з шести шкіл м Гомеля).

На першому етапі дослідження оцінювався вплив об`єктивних умов життя в родині на особистісні якості дитини. Індивідуальні результати, отримані від випробовуваних по тесту Р. Кеттелла, були розподілені за категоріями об`єктивних факторів: статі дитини, статі сіблінгов (братів і / або сестер), віку сіблінгов, наявності в сім`ї обох батьків, наявності в якості членів сім`ї інших родичів, кількісного складу сім`ї. Якщо за будь-яких особистісному чиннику Р.Кеттелла відмінності між категоріями одного і того ж об`єктивного фактора виявлялися статистично значущими, то констатувалося істотний вплив цього фактора на особистість дитини. Оцінка статистичної значущості відмінностей між середніми значеннями категорій проводилася за допомогою t-критерію Стьюдента. На другому етапі основного дослідження оцінювався вплив об`єктивних умов життя в родині на сприйняття дитиною своїх відносин з її членами. Ми застосовували метод? 2 до кожної пари класифікацій, що включає класифікацію по одному з об`єктивних чинників і класифікацію за типом сприйняття дитиною своїх відносин з членами сім`ї для виявлення залежності між ними.

На третьому етапі основного дослідження ми вивчали взаємозв`язок особистісних якостей дитини молодшого шкільного віку і його типу сприйняття своїх відносин з членами сім`ї. Як і на другому етапі дослідження, основним критерієм, який використовувався для оцінки статистичної значущості відмінностей між категоріями випробовуваних, був t-тест, або метод Стьюдента.

В цілому, результати проведеного емпіричного дослідження можуть бути зведені до наступних узагальнень:

1. Об`єктивні чинники (структура сім`ї, стать дитини) впливають на особистісні якості дитини опосередковано, заломлюючись через його сприйняття своїх відносин з членами сім`ї-суб`єктивні чинники (сприйняття і оцінка своїх відносин з членами сім`ї) взаємопов`язані з особистісними якостями дитини, що відображають ступінь його емоційного і соціального благополуччя.

2. Молодші школярі, позитивно сприймають свої відносини з усіма членами сім`ї, в порівнянні з хлопчиками, які не виявляють явних переваг у своїх відносини з членами сім`ї, проявляють себе емоційно і соціально більш благополучними, т. Е. Вони більш спокійні, впевнені в собі, краще контролюють свою поведінку, рідше конфліктують з учителями та батьками, краще ставляться до своїх обов`язків. При цьому діти, позитивно сприймають свої відносини лише з деякими членами родини, за ступенем вираженості цих якостей займають проміжне положення.

В результаті узагальнення теоретичного та емпіричного матеріалу дослідження були сформульовані методичні рекомендації для психологів, соціальних педагогів, вчителів і батьків. В якості пріоритетних напрямків діяльності шкільної соціально-психо-логічної служби визначені: спеціальне вивчення дитячого сприйняття своїх відносин з членами сім`ї, псіхопросвещеніе батьків з метою попередження виникнення у дитини почуття самотності і відчуженості себе від близьких в молодшому шкільному віці.

Гапановіч-Кайдалов Н.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!