Психолингвистический аналіз проблеми сепаратизму за матеріалами оон

Одним з ключових подій сучасної світової політики стало одностороннє проголошення 17 лютого 2008 р незалежності Косово, яке може стати прецедентом для інших територій нашої планети.

На даний момент в світі існує 46 автономних територій з тим або іншим ступенем вираженості сепаратистських настроїв, а також 63 залежних території - потенційних для подібних явищ. Іншими словами, в світі, де існує близько двохсот країн і держав, понад сто країн потенційно можуть стати осередками конфліктів і змінити свої кордони.

Винятковість подій в Косово визначається тим, що з даного питання світова громадськість практично розколота на дві частини - "за" незалежність цієї території на даний момент офіційно виступили - 50 держав, у тому числі 9 невизнаних республік, а "проти" - 42 держави.

Для Росії актуальність даної проблеми важко переоцінити в силу як мінімум двох причин: недавно закінчилися двох чеченських воєн і наявністю в складі країни 21 національної республіки - потенційних суверенних держав.

Міжнародне право не дає однозначної оцінки сепаратизму, дозволяючи трактувати одні й ті ж події і як сепаратизм, і як національно- визвольний рух (НОД). Причиною такої суперечливості міжнародного права є історичний розвиток, яке породило одночасне існування двох протилежних принципів: "територіальної цілісності" і "права народу на самовизначення".

Принципової відмінності з наукової точки зору між сепаратизмом і НОД немає - відмінність лежить лише в області моралі і оцінки того, чи є відокремлюється народ пригнобленим.

Сепаратизм є надзвичайно масовим явищем, оскільки торкається інтереси всього населення отделяющегося регіону, тому в явищах сепаратизму значну роль відіграє суспільний настрій.

Сепаратизм найчастіше набуває екстремальну форму, що сильно відбивається на світовій стабільності в цілому, тому в його протіканні найважливішу роль має і грає міжнародна Організація Об`єднаних Націй (ООН).

Можна стверджувати, що матеріали ООН відображають дійсну ситуацію в регіоні конфлікту.

При наявності достатньої кількості матеріалів ООН за певний період розвитку конфлікту методами контент-аналізу можна виявити психологічні характеристики суспільних настроїв і самого конфлікту.

Методи контент-аналізу зарекомендували себе як надійні і широко використовуються в політичній психології.

Як методики контент-аналізу була взята програма ВААЛ (R).

Розглядалися такі ситуації: сепаратизм в Косово і Африці (на прикладі Судану), глобальні зміни клімату. При цьому проблема сепаратизму в Косово розглядалася в двох аспектах: на прикладі внутрішніх і зовнішніх матеріалів ООН.

Під внутрішніми матеріалами розуміються матеріали для службового користування, а саме доповіді генерального секретаря ООН з проблеми Косово для Ради Безпеки ООН (щомісячні доповіді про операції сил в Косово для СБ ООН). Дані матеріали в силу своєї напівзакритий мають затримку в часі публікації. Під весняними розуміються матеріали ООН для широкого загалу, що розміщуються на сайті ООН і охоплюють більш широкий період часу (доповіді місії ООН у справах тимчасової адміністрації в Косово).

Аналіз матеріалів показав наступні результати:

1. Існують психолингвистические відмінності для зовнішніх і внутрішніх матеріалів ООН по одному і тому ж конфлікту, що говорить про різне пред`явленні інформації для широкої громадськості і для СБ ООН. При цьому було виявлено, що внутрішнє уявлення відрізняється більшою депресивності, але меншою паранояльних.

2. Існують психолингвистические відмінності у зовнішніх матеріалах ООН по сепаратистської проблеми різних регіонів. При цьому проблема африканського сепаратизму представлена великими показниками пара- нойяльності, що говорить про спробу привернути більшу увагу до цієї проблеми. Але меншими показниками депресивності, що говорить про меншу тривогу за цю проблему.

3. Існують психолингвистические відмінності у зовнішніх матеріалах ООН з проблеми сепаратизму і проблеми глобальної зміни клімату. При цьому були також виявлені великі показники параной- яльності в порівнянні з сепаратизмом в Косово, але набагато менші показники депресивності. Це говорить про те, що проблема клімату не викликає настільки великих тривог і досить відома, що не вимагає ще більшого залучення уваги до неї.

Іванов А.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!