Процедура дослідження

З 12 000 записів за 2005-2006 рр. були відібрані для телефонного опитування дані 1500 колишніх старшокласників зі збереженими контактними телефонами і протоколами тестування. За спеціально розробленою анкетою проінтерв`ювали більше 500 чоловік. Відфільтровані і закодовані для статистики матеріали, які відповідають всім умовам: у вибірку були включені випробовувані, якщо ПІБ, вік і дата тестування школяра в протоколі тестування і в комп`ютерній базі телефонних даних повністю совпадают- людина зараз навчається в ВУЗі- інтерв`юер отримав чіткі відповіді на всі питання анкети. Так було відібрано 457 випадків.

Для статистичного аналізу була створена комп`ютерна програма переведення тестових балів шкал зі старих протоколів в показники S-шкал (вторинні інтегральні шкали за напрямками профільного навчання з`явилися лише в останній версії методики «проф-орієнтатор» - див. Малюнок). Для аналізу результатів за матеріалами телефонного інтерв`ю було реалізовано схему контент-аналізу: експерти класифікували кожен вибір вузу і спеціальності в рамках зазначених вище шести профільних напрямків навчання, тобто кожен вибір був віднесений до однієї (або двом) із шести категорій. Потім із застосуванням методів математичної статистики були зіставлені результати тестування і матеріали анкетування.

У підсумку на вибірці 457 чоловік було виявлено, що життєвий вибір відповідає результатам комп`ютерного профорієнтаційного тестування в 63% випадків. І цей показник вже підтверджує прогностичність тестування. Для порівняння: ймовірність успішного вибору професії у випадковому порядку, методом проб і помилок становить не більше 33%.