Підтвердження науково обгрунтованого прогнозування майбутньої професії за допомогою тесту «профорієнтатор» методом «крайніх груп»

Наскільки добре оцінки по окремих S-шкалами «профорієнтатор», отримані нинішніми студентами ще в період шкільного навчання, прогнозують профільний напрям реально обраної ними професії?

Для аналізу співвідношення тестових балів і обраного згодом профільного навчання ми використовували метод крайніх груп і Phi-коефіцієнт кореляції Гілфорда для таблиць спряженості 2x2.

Проілюструємо отримані показники на прикладі технологічного напрямку (це 5-я S-шкала). Серед протестованих технологічний вуз вибрали для подальшого навчання 18 осіб з високим тестовим балом по 5-й шкалі, а також 14 осіб з низьким балом за даною шкалою. Разом з тим, технологічний вуз не вибрали всього 28 чоловік з високим тестовим балом (всупереч рекомендації) і 97 осіб з низьким тестовим балом (відповідно до рекомендації). Таким чином, для осіб з крайніми балами по 5-й шкалі (157 чол.) Відсоток збігів рекомендацій і вибору становить 73.2%. Phi- коефіцієнт дорівнює 0.30gt; 0.16 (Phi-критичне на рівні значущості plt; 0.05).
Тепер наведемо дані по всьому масиву опитаних: вибрали вуз за рекомендованим напрямку 219 осіб з високим тестовим балом і всього 75 осіб з низьким тестовим балом. Чи не вибрали відповідний вуз 330 осіб з високим і 407 чоловік з низьким тестовим балом. Phi-коефіцієнт дорівнює 0.27gt; 0.06 (Phi-критичне на рівні значущості plt; 0.05 при n = одна тисяча тридцять одна).

Збіг рекомендації та профільності вибору по тесту в цілому виявлено в 60,7% випадків. Таким чином, по тесту в цілому виявлена статистично значуща кореляція між рівнем тестового бала і вибором (або відсутністю вибору) відповідної профільної освіти. Істотні для статистичного аналізу показники окремо за кожним напрямом профільного навчання див .: Серебряков та ін., 2010 року.

Виходячи з вищенаведених даних, найбільший відсоток збігів ми виявили з лінгвістичного, гуманітарного, соціально-економічного і особливо технологічного напрямів. Рідше зустрічається вибір професії з урахуванням рекомендацій профессіоведов по 1-й і 3-й шкалах. Проте отримані статистично значущі кореляції по кожній інтегральної шкалою методики «профорієнтатор».

Наскільки відрізняються вихідні тестові бали тих, хто в підсумку вибрав рекомендоване йому напрямок професійного навчання, і тих, хто не вибрав професію, спеціальність в рекомендованому напрямку? Ми виявили: кількість школярів з високим тестовим балом за певним напрямом, що надійшли до вузу даного напрямку, в 3-5 разів більше, ніж кількість надійшли туди ж школярів з низьким тестовим балом. Це вірно для всіх напрямків, за винятком технологічного. Для вузів з технологічним профілем навчання характерно інше: серед тих, хто не вибрав даний напрямок навчання, втричі частіше зустрічаються особи з низьким балом, ніж з високим.

Виявилося, що серед осіб з високим балом за S-шкалою в середньому четверо з кожних десяти чоловік вибрали вуз відповідного профілю, а шестеро - немає. І тому багато причин: адже на прийняття рішення про вибір вузу в життя впливає безліч факторів, крім обліку результатів тестування.

Тут варто згадати вплив модних тенденцій. Серед абітурієнтів, які пройшли профорієнтаціоннетестування в московському центрі, з великою перевагою лідирує вибір професій соціально-економічного спрямування (менеджери, економісти і т.п. - 38%), тоді як вибір професій фізико-математичного напряму, і особливо природно-наукового, відбувається набагато рідше (10 і 7% відповідно).

Однак що примітно: серед осіб з низьким балом з якої-небудь S-шкалою з кожних десяти чоловік тільки двоє вибрали вуз відповідного цій шкалі профілю, а вісім (переважна більшість) - немає.

Отже, ми отримали статистично значущі кореляції між результатами тестування (з точністю до вторинних шкал) і життєвим вибором тестованих.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!