Дитячий апперцептівний тест в змістовному аналізі конфліктів

ДАТ (Children`s Apperception Test) в даний час не знаходить широкого застосування серед російських психологів-практиків в роботі з маленькими дітьми. Причини цього дуже широке або, навпаки, вузьке визначення в доступній літературі основного предмета, на який спрямована методика ( "динамічні фактори поведінки дитини), очевидна психоаналітична орієнтація єдиного керівництва по його застосуванню, висока суб`єктивність такої інтерпретації, відсутність систематизованих даних про валідності тесту.

В даному повідомленні ми описуємо застосування ДАТ при вивченні дітей з емоційними порушеннями. Для виявлення надійних показників емоційного неблагополуччя по ДАТ проведено статистичний аналіз даних обстеження 56 дітей з емоційними порушеннями і 114 дітей без таких (4,5 7 років). Розглядаючи емоційне неблагополуччя у дітей як негативний стан і виходячи із запропонованої авторами тесту схеми інтерпретації, ми об`єднуємо її категорії в три параметра: зона, зміст і поведінку в конфлікті.

Зону конфлікту виявляють категорії, названі авторами тесту як "Адекватність героя" і "Особи розглядаються як ...". За першою категорією виявляється персонаж, з яким дитина себе ідентифікує, оповідаючи історію від його особи і переважно про нього. У нашому дослідженні ця категорія чітко викристалізовуються конфліктне ставлення дитини до однолітків і брату (сестрі). Діти з емоційними порушеннями достовірно частіше розповідали історії від імені героя, який не відповідає їм за віком, статтю, силі, відображаючи бажання бути старше, сильніше або, навпаки, бути молодшою дитиною в родині, щоб отримувати більше любові. У другій категорії інтерес представляють розповіді, в яких фігури постають як джерела конфліктів і тривоги. За нашими даними, таку характеристику достовірно частіше у емоційно неблагополучних дітей отримують фігури матері і однолітків. Що стосується фігури батька, то на нашій вибірці ставлення до нього не було виявлено в сфері внутрішньої конфліктності неблагополучних дітей, що було підтверджено даними по ЦТО і опитувальником PARI. За даними останнього у обох батьків є схильність до опікати способу впливу.

Заглибитися в зміст конфліктів стає можливим за допомогою категорій "Зміст конфліктів, природа занепокоєння" і "Головні потреби дитини". У третій категорії аналізуються історії, що відображають конфлікти з середовищем і внутрішню конфліктність: незадоволені потреби, тривогу, боротьбу мотивів і т.д. Аналіз дитячих оповідань по четвертій категорії показав, що серед дітей з емоційними порушеннями значно більше тих, хто відчувають тривогу з приводу можливого покарання і несхвалення з боку батьків, переживання нестачі і страх втрати батьківської любові, страх темряви, холоду і хвороби. У їхніх розповідях частіше відображаються неприємні афекти, викликані чварами з однолітками, тяжкі переживання самотності. Заслуговує увагу частота прояву в оповіданнях дітей "потреби в автономії". Серед дітей з емоційними порушеннями значно менше тих, хто тяготиться надмірною опікою і відчуває потребу в самостійності.

За допомогою четвертої категорії можна диференціювати емоційні порушення, що виникли переважно на тлі міжособистісних конфліктів і пов`язані з внутриличностной проблематикою. Так, діти з внутрішньоособистісних конфліктів, на відміну від однолітків з міжособистісними конфліктами, частіше відбивають в оповіданнях переживання нестачі батьківської любові, почуття, пов`язані з суперництвом з братами, зі сварками батьків. Отримані результати обумовлені тим, що внутриличностная проблематика дітей пов`язана в основному з конфліктними взаєминами всередині сім`ї. Запроваджена нами категорія "Позиція в конфліктній ситуації" реєструє третій параметр конфлікту. З можливих позицій: дієвою, пасивної і агресивної, другу і третю неблагополучні діти приймають в оповіданнях значимо частіше, ніж їх однолітки.

Таким чином, використання ДАТ при вивченні дошкільнят з емоційними порушеннями представляється нам винятково перспективним. Він дозволяє проаналізувати дитячі конфлікти, знаходять зовнішнє вираження в порушенні емоційної сфери, виявити внутрішні механізми розвитку емоційного неблагополуччя і визначити шляхи диференційованої психокорекції.

Миланич Ю.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!