Особистісна безпорадність і самостійність: типологія і діагностичні критерії

Згідно авторської концепції особистісної безпорадності і проведеними дослідженнями, симптомокомплекс особистісної безпорадності є специфічна освіта особистісного рівня, що включає в себе сукупність особистісних особливостей в поєднанні з песимістичним атрибутивною стилем, невротичними симптомами і певними поведінковими особливостями. Протилежний за своїм психологічним змістом сімптомоком- плекс названий самостійністю.

Для оцінки об`єктивності виділення зазначених психологічних характеристик особистості і використання запропонованих діагностичних критеріїв було проведено дослідження, в якому брали участь юнаки та дівчата 17-21 року (всього 169 осіб).

Особистісна безпорадність і особистісна самостійність є складними утвореннями, для виявлення яких на сьогоднішній день не розроблено спеціальних психодіагностичних методик, тому вони виявляються за допомогою ряду показників, відповідних теоретичними уявленнями про зазначені феномени і результатами емпіричних досліджень. В якості діагностичних критеріїв виступають: атрибутивний стиль (підсумковий показник і так званий "показник надії"), рівень депресії, тривожності, самооцінка піддослідних. Особистісна безпорадність діагностується при песимістичному атрибутивном стилі, підвищеному рівні депресії (мова йде не про клінічної депресії, а про таку собі субдепрессии, рівні депресії, підвищеному щодо даної вибірки), зниженою самооцінці, підвищеної тривожності. Самостійність діагностується при протилежних показниках.

Для перевірки згаданої типології була проведена процедура кластерного аналізу з використанням в якості критеріїв класифікації зазначених показників. Використовувався ієрархічний кластерний аналіз, метод повного зв`язку. За результатами виділилися 4 психологічних типу з наступними варіантами поєднання зазначених показників.

1. "Безпомічні". Цей психологічний тип відрізняється вираженим песимістичним атрибутивною стилем, низькою самооцінкою, підвищеним рівнем депресії і тривожності. В цей кластер увійшли 31 осіб.

2. "Самостійні". Для цього типу характерні виражений оптимістичний атрибутивний стиль, досить висока самооцінка, низький рівень депресії і тривожності. У кластер увійшло 55 осіб.

3. "Оптимістичні реалісти". В цілому, цей тип займає проміжне положення між "безпорадними" і "самостійними". Атрибутивний стиль у них має середні показники, можна охарактеризувати його як "оптимістичний реалізм". Рівень депресії і тривожності низький, самооцінка адекватна. У кластері виявилося 49 осіб.

4. "Помірні песимісти". За значеннями депресії і тривожності цей тип ближче до "безпорадним", ніж попередній. Атрибутивний стиль можна охарактеризувати як "помірний песимізм". У кластер увійшло 34 особи.

Останні два типи є проміжними між двома першими. Це відповідає базовому припущенням про те, що безпорадність і самостійність є полярні освіти, що лежать на крайніх точках одного континууму. Психологічні типи безпорадних і самостійних, виділені за допомогою кластеризації, відповідають висунутим раніше припущеннями, що підтверджує об`єктивність запропонованих характеристик.

Для додаткової оцінки проведеної кластеризації був використаний дискримінантний аналіз. Основним показником якості класифікації є відсоток збігу реальної класифікації і класифікації об`єктів за допомогою канонічних функцій. Відносно чотирьох кластерів разом, тобто класифікації в цілому, ці показники становитимуть, за результатами дискримінантного аналізу, 90,5%, тобто точність передбачення, заснованого на поєднанні запропонованих діагностичних показників, дуже висока. Більш того, по відношенню до полярних характеристик, тобто безпорадності і самостійності, цей відсоток склав 100 і 96,5% відповідно. Така висока точність передбачення (як і результати кластерного аналізу) підтверджує об`єктивність класифікації і правильність обраних діагностичних критеріїв. Оцінка "ваги" кожного критерію в діагностиці особистісної безпорадності і особистісної самостійності вимагає окремого розгляду і в цій статті не наводиться.

Цірінг Д. А.