Топологічні критерії в скринінгу психологічних моделей

Психологія порівняно недавно опинилася серед дисциплін, які можна віднести до позитивних наук. Численні маргінальні напрямки психології, що несуть риси "високого мистецтва" або "низинного ремесла", складають значну частку публікацій і виступів останнього часу. Значну частину "теоретичного оснащення" практичних психологів складають теоретичні моделі, сконструйовані для пояснення одного конкретного факту, часом навіть експериментального артефакту. У розвитку експоненціального зростання числа і обсягу наукових публікацій запропоновано виділяти два процеси:

1. "інформаційний вибух I роду" - випереджаюче зростання числа і обсягу публікацій з "сирим" емпіричним матеріалом;

2. "інформаційний вибух II роду" - випереджальне наростання обсягу публікацій з викладом теоретичних моделей, які за класифікацією А. Пуанкаре відносяться до "прихованим визначень".

Ґрунтовний аналіз кожної психологічної теоретичної публікації (з відстеженням коректності побудов, логічних наслідків і практичних підтверджень) вже давно становить нерозв`язну проблему. Тому давно в психології з`явилася потреба в створенні прийомів "скринінгу" ( "просіювання") теоретичних схем і побудов, які дозволять уникнути об`ємного розгляду свідомо безплідних міркувань. В іншому випадку теоретик (нерідко і практик) неминуче перетворюється в об`єкт, описаний як "Величезна порожнеча, до країв набита ерудицією" (С.-Е.Лец). "Якщо висновки виявляються одними і тими ж ... при різних моделях, різних методах дослідження - це вагоме свідчення на користь їх об`єктивності ... У науці відомо поняття стійкості по відношенню до малих збурень, але поки що ... не описана стійкість по відношенню до точки зору "(Е.С.Вентцель).

Будь-яка теоретична система (наукова теорія, наукоподібний міф, систематизований паранойальний марення) може бути описана орієнтованим графом, де вершинами позначені теоретичні положення, емпіричні факти, їх узагальнення та конкретизації. Ребра позначають логічні зв`язки між фактами і узагальненнями (Б.Я.Брусіловскій). У наукових дисциплінах найбільш детально розроблені розділи можуть бути описані графами, які належать до класу "мережу", а в граничних випадках - повними графами (V.Lietzmann). Міфологічні і паранояльні системи описуються графами "дерево" або "ліс".

До прискореному аналізу і скринінгу теоретичних моделей в психології може бути притягнутий формальний апарат теорії графів. Для порівняльної оцінки теорій запропоновано побудову графів-діаграм і порівняння їх за параметрами: повнота і цикломатичне число графа (Н.О.Кустова і ін.). Однак В.А.Лефевр переконливо довів, що в психології будь-яка теоретична модель може бути "верифицирована". І "недолік математичних знань з найбільшою виразністю виявляється в надмірній точності чисельних розрахунків" (Гаусс) і "точність [математичного] апарату повинна відповідати точності, з якою нам можуть бути відомі вихідні дані" (Е.С.Вентцель).

Які критерії наукової спроможності прийняти, і які методичні проблеми вважати найважливішими? Які вузли в теоретичній мережі вважати центральними? Ми вважаємо, що і в психології заможні теоретичні моделі відповідають критерію фальсифікації по К.Поппер. А центральними вузлами в мережі повинні бути ідеї еволюції, адаптивності і "принцип патофункціональной модифікації". Реальне існування будь-якого психічного процесу доводять лише спостерігаються патологічні випадки його відсутності або варіанти неоптимального (патологічного) його протікання. Частина моделей в психології відповідає також і принципу "економії", зокрема, "принципом найменшої дії Лейбніца-Мопертюї" (А.І.Прівень з співавт.).

Дана комбінація формальних і змістовних критеріїв дозволяє виробляти прискорений скринінг теоретичних побудов в психології.

Кравченко О. В., Кустова Н. О.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!