Чи можлива "позитивна психологія творчості"?

Під загальною назвою "психологія" успішно співіснують три явища: (А) "психологія ремесло", тобто сума прийомів, обґрунтованих емпірично, з незрозумілими межами їх пріменімості- (Б) психологічна "міфологія" або побудови, "що пояснюють все", виходячи з примітивних метафор. Психологічні "міфи" ( "вербальний ілюзіонізм" по А.С.Карміну) декоровані атрибутами науки. Цитати, квазіматематіка (формули з латинськими літерами), "статистичні висновки" в алхімічному дусі - кошти мімікрії під "пристойну науку". Психологія (В) наближається по організації до інших розділів позитивної науки. Ознаки цього: а) формування теоретичних структур по типу орграфа класу "мережу" з "вузлами" з емпіричних фактів і теоретичних положень, пов`язаних лініями ( "ребрами") логічного долженствованія- б) поява питань про кордони власних теорій.

Твердження істинні в обмеженій сфері, її кордони відзначені парадоксами. Навпаки, теоретичні структури, описувані графами "дерево" і "ліс", показують, що автори діють на міфологічному рівні: психоаналітики з рівним успіхом "пояснюють" природу клінічних розладів, причини історичних катаклізмів, механізми трансформацій в соціумах. Побудови цього типу розмножуються і в "психології творчості": навчальні програми, тренінги керівництва, де зі "звірячої серйозністю" реалізована ідея, що можна навчити творити по готовим рецептам! Епігони Г.С.Альтшуллером (ТРИЗ і Аріза) викладали в трьох сотнях (!) "Університетів технічної творчості" без значимого впливу на кількість винаходів в СРСР. Вони ж "навчають" творчості в дитячих садах! "Людина, добре володіє методикою ТРВЗ, може вирішити складну технічну проблему, навіть якщо він не є фахівцем у цій галузі техніки" (Б.А.Кулік). Авторові не бачу різниці між рішенням навчального завдання та рішення технічної проблеми. 1. "Творчість" за визначенням не піддається алгоритмізації - так вирішуються тривіальними способами тривіальні завдання. 2. Мислення не завжди є свідоме логічне оперування за заданими схемами. 3. Науково-технічна творчість як ключовий елемент містить розсуд завдання. 4. Раціональне оформлення технічної ідеї - епіфеномен творчого акту, робить продукт творчості загальним надбанням.

Свідомість сформовано як рефлексивна структура для імітації або репродукції загального досвіду (В.А.Лефевр). Процеси, що належать виключно свідомості, називати "творчими" можна лише умовно. Позитивна наука вже в стані змістовно описувати обмеження, що накладаються на процес творчості. Раціоналістичний аналіз різного роду обмежень, що перешкоджають появі нетривіальних рішень здатний послужити розробці прийомів для їх подолання.

Судження Г.С.Альтшуллером про існування "інерції мислення" мають на увазі, що для людини тривіальні міркування більш природні, ніж творчі акти. Творчість розглядається як артефакт. Постає природне запитання про природу "первотолчка", що породжує цей (соціогенні? Богонатхненним?) Артефакт.

У судженнях про еволюцію процесів мислення і творчості використовувалися емпіричні дані, накопичені при вивченні реліктових протоцивілізацій, званих і "відсталими". Передбачалося, що процеси мислення в них відповідають ранніх етапах еволюції. Швидше ж в цих випадках дослідники мали справу вже з завершенням еволюції в суспільствах, де основними цінностями стали стабільність і незмінність. Дослідження протоцивілізацій Півночі Євразії, де оленярі (при відсутності розвинених систем рахунку) повинні впізнавати "в обличчя" кілька сотень оленів, і з одного погляду визначати їх наявність або відсутність, виявляють, що обмежувачем соціального і технологічного розвитку виступає інформаційне перевантаження оперативної пам`яті. У сучасних цивілізаціях інформаційне перевантаження школярів і студентів - фактор гальмування технологічної еволюції.

Кустова Н.О. Ляліков А.П.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!