Рефлексія вчителів з різними рівнями взаємодії з учнями

Здатність до рефлексії, що полягає в осмисленні змісту власної свідомості, своїх дій, самопізнання свого "Я", є одним з найбільш важливих професійних якостей педагога. Рефлексія виконує регулятивну функцію, будучи основою рефлексивного управління навчально-виховним процесом.

Досліджувалися різні аспекти педагогічної рефлексії. Встановлено, що педагогічна рефлексія здійснює системну цілісну регуляцію педагогічної діяльності, що проявляється в індивідуальному стилі діяльності вчителя.

Для ретроспективної рефлексії вчителів;"лібералів" характерне переважання комунікативних, соціально-перцептивних якостей і якостей, що характеризують особу в цілому. Досить часто відзначаються особливості педагогічної майстерності та ставлення до роботи. Рідко називаються "лібералами" емоційно-динамічні, вольові та рефлексивні якості, а також ставлення до роботи. Вчителі "демократи" найчастіше називають емоційно-динамічні якості і рідше - вольові, комунікативні, соціально-перцептивні та рефлексивні, а також особливості педагогічної майстерності. Рідко відзначаються ними ставлення до роботи і до інших людей, а також характеристики особистості в цілому. В цілому, виявлена у "демократів" велика частотність і різнорідність названих якостей свідчить про більш повної, глибокої самооцінці, про можливість їх до рефлексії, в тому числі і комунікативної, вже на початкових етапах роботи, про прагнення осмислити свою поведінку і поведінку інших людей. Про це свідчить і той факт, що рефлексивні якості називаються ними значно частіше, ніж представниками інших стилів. Серед якостей, названих учітелямі- "автократами", більшість відносяться до комунікативних і характеризує педагогічну майстерність, в той час як інші називаються значно рідше. На відміну від "лібералів" і особливо "демократів", які критично оцінюють початковий етап свого професійного становлення, вони характеризують себе як досить умілих вчителів з рисами автократизму.

Для комунікативної рефлексії педагогів усіх типів взаємодії з учнями в тій чи іншій мірі характерний перенесення якостей самооцінки на рефлексивну самооцінку. Ця особливість найбільшою мірою властива "лібералам", які вважають, що учні бачать їх справедливими, добрими, люблячими роботу, розуміючими і поважають учнів, які користуються їх повагою. Прогнозування цих якостей не вимагає високого рівня рефлексії, так як воно грунтується не тільки на самоаналізі реально властивих їм якостей, упевненості, що учні не можуть не оцінювати ці позитивні якості, але і на інформації, яку вчителі можуть безпосередньо отримувати від колег, учнів та їх батьків. Характерно, що "автократи", на відміну від "демократів", часто прогнозують негативну оцінку тих якостей, які учні відзначають у них як позитивні. У представників всіх стилів в рефлексивних самооцінці переважають комунікативні якості, які, на їхню думку, найбільш доступні для сприйняття і оцінювання учнями.

Результати дослідження показали, що адекватність комунікативної рефлексії впливає на регуляцію взаємин з учнями та стиль педагогічної діяльності. При адекватності комунікативної рефлексії самооцінці вчителя і оцінці учнями досягається високий рівень взаєморозуміння з ними при демократичному стилі відносин. Коли при високому рівні комунікативної рефлексії самооцінка вчителя не збігається з думкою про нього учнів, учитель тяжіє до авторитарного стилю відносин. При зниженій потреби вчителя знати думку про нього учнів, наявності позитивних комунікативних рис (доброзичливість, незлопам`ятність, вміння спілкуватися з учнями, демократизм у поводженні з ними) і адекватної самооцінки вчитель схильний до ліберального стилю відносин. Нарешті, вчителі з низькою адекватністю самооцінки та комунікативної рефлексії тяжіють до авторитарного або ситуативному стилю відносин.

Ковальов Б.П.