Діагностична система успішності в велосипедному спорті

Діагностика спортивної успішності - вельми актуальна в даний час тема. Виходячи з численних досліджень [Колчинская А.З., 1985 Платонов В.М. 1985- Сич С.П., Міщенко В.С. 1985], можна зробити висновок, що контроль функціонального стану і підготовленості спортсменів є важливою ланкою управління тренувальним процесом. Досить важливим є і прогноз майбутньої спортивної успішності, перспективності спортсменів. Однак діагностика перспективності наштовхується на великі труднощі. Це, по-перше, - необхідність підбору недорогих і нетрудомістких методик для діагностики. По-друге, комплексність дослідження, так як успішність в спорті результат взаємодії безлічі психофізіологічних факторів. По-третє, - слабка залежність від факторів тренованості і психологічного стану в даний момент. По-четверте, можливість обстеження великої кількості людей.

На нашу думку, таке завдання може вирішити комп`ютерна система діагностики, що аналізує комплекс найпростіших психофізіологічних показників, що охоплюють різні системи організму і виводить загальну оцінку успішності. Формули оцінки успішності виводяться через навчальні зовнішні критерії.

Відбір повинен проводитися таким чином, щоб спортсмени, які пройшли його, були максимально успішні в велосипедному спорті або хоча б не мали труднощів у розвитку своїх фізіологічних якостей, що сприяють успішності.

За критерій оцінки успішності була взята тренерська оцінка. Незважаючи на гадану суб`єктивність, така оцінка має кілька незаперечних переваг:

1) досвідчені тренери дивляться на спортсмена комплексно і оцінюють відразу за сукупністю якостей, що необхідно було для виведення єдиної оцінки відбору;

2) оцінка декількох тренерів дає більш адекватний результат.

Проте не можна відвернутися від того факту, що тренери можуть помилитися. Тому необхідно було передбачити ці проблеми. В основному подолання цих труднощів вироблялося 3 способами:

1) оцінка проводилася методом попарного порівняння успішності, що спрощувало завдання тренеру і розділяло її на трохи більш прості задачі, підсумовування яких згладжувало можливу помилку;

2) попарне порівняння проводилося в 3 вікових групах, що знімало проблему кореляції між обученностью і успішністю, тобто в кожній віковій групі знаходилися спортсмени, приблизно одного віку і одного рівня тренованості і тому тренованість як би виключалася з показника успішності;

3) так як наступний прогноз успішності буде проводитися за фізіологічними параметрами, то, застосовуючи лінійні моделі успішності, підсумкова оцінка буде враховувати тільки фізіологічні складові і виключати всі інші (наприклад, суб`єктивні помилки).

В результаті були досліджені 56 спортсменів-велосипедистів ЕШІОР Курортного району, у яких крім тренерської оцінки успішності було виміряно 42 параметра оцінюють стан різних систем організму, ЦНС, рухової системи, вегетативної системи.

Формула коефіцієнта успішності виводилася за допомогою множинного регресійного аналізу. Кореляція прогнозованих оцінок і тренерської оцінки дорівнює 0.86 (plt; 0.00001).

Була проведена спроба прогнозувати внесок кожної з фізіологічних систем в спортивну успішність. Це необхідно для того, щоб в тренувальному процесі можна було б індивідуально вибирати акцент на розвиток різних систем у кожного спортсмена.

В результаті була розроблена комп`ютерна програма, яка виробляє прогноз спортивної успішності і автоматично видає рекомендації для розвитку певних систем організму. Вона використовується при відборі спортсменів в спортивну школу і вимагає наявності недорогих фізіологічних приладів, лікаря, здатного провести всі психофізіологічні методики, і комп`ютер, оснащений програмою Excel.

Горбунов І.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!