Рання діагностика затримки психічного розвитку немовлят

Проблема затримки психічного розвитку (ЗПР) дітей в зв`язку з великою поширеністю стала важливою у багатьох країнах світу. У Санкт-Петербурзі на цю недугу страждають 60% хлопців. Як свідчать численні зарубіжні дослідження останніх двадцяти років, в 80% випадків ЗПР обумовлена вродженою патологією мозку.

Основний психофізіологічної причиною ЗПР є дефіцит уваги, який медико-педагогічні служби виявляють досить пізно - у віці 4 років і старше. Разом з тим відомо, що увага є базовою психічної функцією мозку, яка формує короткочасну і довгострокову пам`ять. І її дефіцит призводить до дефіциту навченості. Сказане підкреслює необхідність вивчення уваги ще в дитячому віці, оскільки деякі його характеристики дозволяють прогнозувати психічний розвиток дитини.

З метою виявлення дефіциту уваги нами був запропонований метод багатофакторного аналізу (В.Ю.Ермолаева, 1996. 1998). Увага викликали на пред`явлення дитині яскравою іграшки, яке повторювали чотири-шість разів з інтервалом 1 хв. Реєстрували: латентність, тривалість концентрації погляду на іграшці - I фаза тривалість, характер і весь репертуар активно-маніпулятивної реакції - II фаза, тривалість і характер емоційного ставлення до іграшки, а також динаміку падіння уваги у міру звикання до неї.

Увага досліджували після ретельного неврологічного обстеження 73 дитини першого року життя, з яких: 22 - здорових доношених, 18 - недоношених, 16 - з загрозою ДЦП, 17 - з сенсомоторної недостатністю. У 6 дітей з кожної групи проводили повторне вивчення уваги через 2 тижні після першого спостереження.

Статистичний аналіз виявив значущі відмінності в параметрах процесу уваги між групами здорових і хворих дітей. Повторні спостереження показали, що виявлені відмінності були стабільними. У дітей з церебральною патологією вони виражалися в різкому збільшенні латентності I фази уваги (в 2-5 разів). Одночасно зменшувалася час концентрації погляду на іграшці, яке в 2-3 рази було коротше, ніж у здорових. Характер зміни вже цих двох параметрів свідчив про ослаблення процесу уваги.

Зміна II фази уваги, тобто активно-маніпулятивної діяльності перш за все виражалося в запізненні на 2-3 місяці розвитку в онтогенезі цієї тактильно-кінестетичний реакції руки. З`явившись, маніпулятивна діяльність відрізнялася кратковременностью і бідністю рухових актів взаємодії з іграшкою. При цьому емоційний фон був слабким у порівнянні зі здоровими дітьми і часто був відсутній взагалі. Виокремлення окремих компонентів уваги дозволило провести зіставлення з конкретними нейрофизиологическими даними, отриманими за допомогою позитронно-емісійних топограмм в момент формування процесу ВН у дітей.

Зіставлення наших даних з літературними говорить про те, що у недоношених дітей і у дітей з церебральною патологією при формуванні процесу уваги відзначається затримка включення правої півкулі, на що вказують величини латентності I фази. Факт запізнення дозрівання тактильно-кінестетичний функції руки в ранньому онтогенезі, також як і короткочасність цієї фази вказує на дефіцит активності парієтальної області кори півкуль мозку.

Таким чином, пропонований аналіз, виявляючи дефіцит уваги і його нейрофізіологічні механізми, може служити інструментом для ранньої діагностики ЗПР у немовлят. Практичне значення одержаних результатів підкреслюється рішенням товариства дитячих неврологів Санкт-Петербурга про впровадження методу в дитячі поліклініки міста.

Єрмолаєва В.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!