Ставлення до грошей у молодого покоління

Говорячи про соціальну детермінації індивідуального свідомості, Б.Г.Ананьев відзначав, що як в плані загального, так і особливого в ньому недостатньо вивчена роль окремих факторів: економічного, політичного, правового, морального і т.д. Ці дефіцити, і особливо щодо економічного чинника, в психології, як і раніше існують.

Відбуваються зі зміною економічного укладу в нашій країні трансформації в економічній свідомості населення особливо сильні у підростаючого покоління, як найбільш вразливою до інновацій соціальної групи. Тому необхідний аналіз процесів, закономірностей, механізмів економічної соціалізації, під якою розуміють засвоєння і активне відтворення індивідом соціального досвіду в економічній сфері життя.

Ставлення до грошей є одним з необхідних і традиційно досліджуваних західними фахівцями компонентів економічної соціалізації (В.Stacey, 1982, A.Levis, P.Webley, A.Furnham, 1995).

У виконаному нами дослідженні особливості ставлення до грошей вимірювалися за допомогою модифікації адаптованого до наших умов багатофакторного опитувальника Money Attitude (Furnham, 1984), опитувальника відношення до багатства (Furnham Rose, 1987). Суспільно-політична орієнтація визначалася за допомогою методик, розроблених в лабораторії соціології Інституту освіти дорослих РАО. Додатково проводився аналіз письмових робіт школярів, присвячених темі грошей. Особистісні особливості вивчалися за допомогою опитувальника Кеттелла (форма С) і опитувальника Роттера. Об`єктом дослідження стали школярі двох вікових груп (підлітки -шестікласснікі, семикласники та випускники 10-х і 11-х класів) з двох шкіл Санкт-Петербурга. Всього 141 чоловік. Отримані дані були піддані кореляційному і факторному аналізу.

Наведемо деякі результати дослідження. Як і слід було очікувати, випускники, які стоять на порозі дорослого самостійного життя, виявилися більшою мірою стурбовані грошима, ніж підлітки.

Статеві відмінності в грошових аттитюдах були виявлені тільки у старшокласників. Молоді люди контролюють свій "бюджет", більш суворо ставляться до витрат, схильні до економії, що узгоджується з даними зарубіжних авторів.

Порівняння з результатами дорослих (службовців бюджетної сфери), обстеження за допомогою опитувальника Фенема (Дейнека О.С., 1995), показує, що у школярів виражені багато рис нового "грошового менталітету". Так, наприклад, у них вище грошова мотивація, зокрема дуже висока ступінь згоди з усвержденіем "Я зробив би практично всю дозволену законом і можливе заради грошей, щоб їх стало достатньо" - більшою мірою гроші оцінюються як інструмент влади і як показник престіжа- частіше використовуються як фактор терапії (задоволення від покупок, фантазії про гроші) - є більш значущим фактором при порівнянні людей. Що стосується економічного оптимізму на макрорівні, то виявилося, що більше вірять в позитивні зміни в економіці країни через п`ять років ті, у кого більше виражений самоконтроль (фактор Q3), c яким виявився пов`язаний і внутрішній фінансовий контроль. З іншого боку, в краще найближчим економічне майбутнє країни більше вірять і ті, хто більшою мірою фрустрована своїм економічним благополуччям в сьогоденні і боїться бідної старості і перспективи зводити кінці з кінцями.

Виявлено також, що велику напруженість і фрустрацію як результат підвищеної мотивації, показали ті, у кого в родині нетрадиційне розподіл економічних ролей, тобто пріоритет в зароблянні грошей належить матері.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!