Вольові особливості споживачів і виборців

Радикальні зміни в соціальній, економічній і політичній сферах життя суспільства роблять все більш актуальними проблеми, пов`язані зі свободою вибору. Будемо розглядати вибір не просто як компонент прийняття рішення, а як усвідомлену форму поведінки, яка передбачає порівняння і осмислення альтернатив.

Ідея проведення аналогії між вибором товару споживачем і електоральним поведінкою, пов`язаним з вибором політичного лідера, неодноразово висловлювалася економістами і психологами. Ще більш активно ця ідея реалізується на практиці в діяльності фірм політичного менеджменту, які розглядають виборців як "споживачів політичного товару".

Стрімко зросла різноманіття товарів (часто за рахунок несуттєвих або, за визначенням Ж.Бодрийяра, маргінальних відмінностей між ними) значно ускладнює вибір єдиним достойним альтернативи при покупці. У сфері політики зміна однопартійної системи також ускладнює структуру електоральної поведінки.

Мабуть, чим більше діє фактор різноманітності і особливо маргінального, тим більше на вибір повинен впливати фактор індивідуально-психологічних відмінностей. У пошуку корелят характеристик поведінки споживача і виборця в ситуації вибору доцільно звернутися насамперед до мотиваційно-вольовий сфері особистості.

З метою вивчення вольових особливостей споживачів і виборців нами використовувався опитувальник Н.Б.Стамбуловой в модифікації С.І.Макшанова, який дозволяє вимірювати 5 вольових якостей з урахуванням не тільки їх вираженості, а й генерализованности, тобто широти розповсюдження. У мотиваційній сфері нас цікавили такі соціальні мотиви як емпатія, аффилиация і сензитивність до відкидання, вимірювані методикою Мехрабіана. Для вивчення особливостей вибору був розроблений багатофакторний опитувальник з двох симетричних по характеристикам вибору блоків тверджень з семибальною шкалою відповідей. Всього було обстежено 100 осіб (51 студент, 24 комерційних службовців і 25 службовців бюджетної сфери).

Результати кореляційного аналізу показали, що більш цілеспрямовані виявилися більш обережними в економічній поведінці. Чим більше генералізована цілеспрямованість, тим менше приділяється уваги другорядними ознаками товару, наприклад, упаковці, і більше змістовним (якість, функціональність). І в політичній сфері цілеспрямовані менше довіряють першому враженню.

У більш наполегливих більше виражена пошукова активність споживача і виборця, послідовність і відбудова від ситуативних авторитетів.

Самостійність також релевантними пов`язана з активністю в пошуку інформації про товар і оцінці його властивостей, а також з більшою активністю і відповідальністю в політичній поведінці.

Виразність рішучості в студентській вибірці виявилася пов`язаної з прагненням до ризику, новизни, а в вибірці службовців бюджетної сфери позитивно корелює з активністю в пошуку інформації про товар і негативно - з привабливістю низької ціни на товар. А ось генералізованої рішучості пов`язана з моральною відповідальністю за вибір.

Самовладання релевантними пов`язано з пріорітеним корисності товару, а у виборця - з кращого відбудовою від впливу політичної реклами.

Вплив соціальних мотивів позначається і на споживчому, і особливо на електоральній поведінці. Так, виявлено факт перебільшення міжособистісного контексту покупки і впливу думки інших в електоральної поведінки у людей з високою сензитивностью до відкидання, вираженою емпатією і афіліації.

Виконане дослідження дозволяє стверджувати, що одна з причин наявності загальних закономірностей здійснення вибору в економічній і політичній сферах лежить в особистості здійснює вибір.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!