Політичний спектр очима виборців в період парламентських і президентських виборів

Поведінка людей в політиці, їх ставлення до політичних інститутів та лідерів, їх політичний вибір часто визначаються не стільки об`єктивними характеристиками реальної ситуації, скільки психологічними явищами. В даний час в Росії формування партій, що представляють основні ідеологічні орієнтації, а також партійної системи, ще не закінчено. Дуже важливо простежити, як ці процеси відбиваються в свідомості виборця. Нами зроблена спроба вивчити ставлення до політичних організацій в період максимальної політичної активності населення - під час парламентських і президентських виборів. Центральна ідея роботи полягає у вивченні зв`язку між сприйняттям реальних політичних організацій, які діють на російській політичній сцені, і політичними ідеологіями. Відповідно партії, включені в опитувальний лист, діляться на дві категорії: абстрактні (назви певних ідеологічних напрямків, а також "ідеальна" партія) і реальні партії, рухи та блоки, як брали участь у виборах 1999 року, так і не брали участі в них. В якості методу був обраний семантичний диференціал. Для дослідження відібрано 43 дескриптора, які відображають різні сторони діяльності політичних організацій.

В результаті дослідження були отримані наступні результати:

На сприйняття респондентами політичних організацій впливає п`ять факторів, які пояснюють 92,5% дисперсії.

Перший фактор фактор популярності. На думку учасників дослідження, популярна партія, яка користується авторитетом в суспільстві і має шанс перемогти на виборах, крім усього іншого, повинна виражати інтереси середнього класу, інтелігенції та селян.

Другий фактор "лібералізм - агресивність". Позитивний полюс представлений твердженнями, що відображають ліберально-консервативну ідеологію. Партії, що знаходяться на негативному полюсі, виступають за посилення військового потенціалу Росії, є прихильниками агресивної зовнішньої політики. Ці організації виступають за жорсткий порядок, негативно ставляться до альтернативної культури і виступають за повернення до комуністичної ідеології.

Третій фактор ми можемо умовно назвати "корупція", так як дескриптори, які мають найбільшу позитивну навантаження, звучать "Висловлює інтереси олігархів", "Висловлює інтереси мафії", "Має солідну фінансову підтримку". Це партія ліберальної орієнтації, вона прагне до зближення з Заходом, і в той же час її діяльність сприяє залежності Росії від розвинених країн. Негативний полюс представлений дескрипторами, що відображають соціалістичну ідеологію. Можна припустити, що члени таких партій є чесними, непідкупними і принциповими, що робить їх аутсайдерами в політичній боротьбі. Партії, що знаходяться на позитивному полюсі четвертого фактора, виражають інтереси "червоних директорів", колишньої партноментклатури і дотримуються комуністичної ідеології. Ті, хто потрапив на негативний полюс цього фактора, навпаки, є прихильниками лібералізму. Цей фактор можна назвати фактором лівої правої ідеології.

П`ятий фактор "консерватизм". Він представлений твердженнями "Виступає за посилення ролі релігії в житті суспільства і держави" і "Підтримує традиційні цінності". Виявлено, що заявлена партіями політична ідеологія співпаде з тією, яку їм приписують виборці. Але це стосується лише тих партій, які відкрито позначили свою позицію в назві і програмних документах. Партії, що входять до передвиборчі блоки з чітко визначеною ідеологією, сприймаються як схожі, а ті, що утворюють блок з невизначеною ідеологічною орієнтацією, такими не сприймаються. Наприклад, організації, що входили в блок ОВР на минулих парламентських виборах, практично не виявляють кореляцій, а об`єднання, які становлять блоки "КПРФ - За Перемогу" і СПС значимо корелюють між собою. З політичних ідеологій найбільш позитивно випробуваними оцінюються соціал-демократична, демократична і ліберальна, негативно оцінюється націоналістична ідеологія. В результаті факторного і кореляційного аналізу було виявлено цікавий факт: соціал-демократична ідеологія в свідомості вітчизняного виборця розташована в правому секторі політичного поля, а консервативна - навпаки, "зрушена" вліво.

Семантичні простору - гнучкі структури, вони можуть бути різними у різних категорій населення і змінюватися з плином часу. В даний час проводиться дослідження, в якому виявляються відмінності в сприйнятті політичного поля у людей з різними політичними поглядами.

Шавшукова Н.В.