Психолого-політичний аспект молодіжної субкультури

Феномен політичної культури привертає увагу вчених різних спеціальностей політологів, соціологів, істориків, культурологів, психологів. І пов`язано це, перш за все, з тим, що політична культура виступає в якості своєрідного фундаменту, на якому будується будинок реальної політики. Без вивчення суті цього феномена неможливо розуміння і прогнозування політичних процесів, що відбуваються в країні. В даний час ми спостерігаємо підвищену увагу політичних лідерів до молоді, про що свідчить створення великої кількості молодіжних політичних об`єднань. Як правило, нові ідеї адресуються молодому поколінню, що володіє найбільшим інноваційним потенціалом і має особливий статус, який визначається його соціально-психологічним своєрідністю. У зв`язку з цим нам видається актуальним дослідження психологічної складової молодіжної політичної субкультури.

На даний момент серед зарубіжних і російських вчених немає єдиного розуміння феномену політичної культури і його окремих складових, що свідчить про складність цього феномена. Ми вважали за необхідне почати дослідження з проведення первинної процедури упорядкування накопиченої інформації про феномен політичної культури. Ця процедура дозволила виділити деякі константи політичної культури Росії.

Перш за все це певний стиль взаємин між державою і суспільством, а саме домінуюче становище держави по відношенню до суспільства [Бердяєв Н.А., 1990 Тойнбі А. 1991].

Специфічною рисою політичної культури Росії є футуризм [Вюст О.Я., 1997 і ін.], Тобто спрямованість культури в майбутнє. Однак будь-яка модель майбутнього будується на певному баченні минулого. Минуле Росії настільки суперечливо і багатогранно, що ніяк не допускає однозначних трактувань, а гострота політичних і світоглядних розбіжностей часто близька до критичної позначки. "Конфліктність, пронизливий всі сфери суспільного життя" [Елохина Т.П., Зубова О.Г., 1999 і ін.], Можна також віднести до стійким характеристикам російської політичної культури.

Отже, ми виділили кілька стійких рис політичної культури Росії. Таку специфіку все більше вчених пов`язують не тільки і не стільки з сучасної економічної та соціально-політичної ситуацією, скільки з особливостями національного характеру, архаїко-міфологічної пам`яттю народу, певним типом ментальності [Вюст О.Я, 1997 Решетніков М.М., 1996. - Соснін В.А., 1997 і ін.].

Спроба емпіричного підходу до вирішення цієї проблеми була зроблена нами на базі кафедри політичної психології в лютому березні 2000 року [Соловйова М.А., 2000]. У дослідженні, метою якого було вивчення ставлення до держави студентської молоді, брали участь 179 студентів різних факультетів СПбГУ, середній вік яких склав 20 років. Результати дослідження свідчать про те, що уявлення студентів про ідеального і реальному державі дзеркально протилежні. У поданні про реальний державі перші місця зайняли бюрократія, президент, партії, правлячий клас. В ідеалі, на думку студентів, провідними повинні бути законність, стабільність, свобода і соціальний захист.

Таким чином, емпіричні дані показують, що образ реального держави, в першу чергу, пов`язаний з фігурами і інститутами, які ототожнюються з поняттям влади. Настільки значна роль бюрократії в нашій державі є наслідком домінуючого становища держави по відношенню до суспільства. І очікування студентської молоді, всупереч насаджуваним індивідуалістичним цінностям, пов`язані з традиційним для російського паттерналістіческого суспільства прагненням жити "під крилом" держави.

Підводячи підсумки, відзначимо, що перший досвід теоретичного і експериментального вивчення підтвердив важливість і актуальність цієї складної проблеми. На наш погляд, пізнання психологічної суті такого складного феномена вимагає узагальнення та систематизації різноманітних відомостей про його природі. Як інструмент такого узагальнення найбільш ефективним представляється фундаментальний метод системного опису, розроблений В.А.Ганзеном [Ганзен В.А., 1984]. Цей метод дозволить нам не тільки виокремити психологічну складову зі всієї великої кількості компонентів політичної культури, а й намітити підходи до її дослідження.

Соловйова М.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!