Інформаційно-психологічна безпека особистості

З кожним роком проблема інформаційно-психологічної безпеки (ІПБ) стає все більш актуальною. Прискорюється ритм життя, зростає кількість здійснюваних людиною комунікацій, все більшу значимість набувають ЗМІ. Разом з тим, в сучасному російському суспільстві відбуваються кардинальні зміни, пов`язані зі спробою побудови правової демократичної держави.

Соціальна криза, в якому знаходиться Росія, не перший у світовій історії, і процеси, що відбувалися в 30-і роки на Заході багато в чому схожі з тими, які відбуваються в нашій країні зараз. Відомо, що в умовах соціальної нестабільності підвищується сугестивність людей [Фромм Е., 1941], "зростає захворюваність прикордонними психічними розладами, особливо неврозами, реактивними станами і психосоматичними порушеннями" [Чуркін А.В., 1998]. Варто звернути увагу на "піддатливість і відсутність критичності до вселяється ідеям" людей "радянського періоду" [Решетніков М., 1998]. Саме тому історія знає Распутіна, Кашпіровського і ін., Які неминуче з`являються в "смутні часи".

З іншого боку, в наявності надзвичайно низька психологічна компетентність, що не дає грамотно оцінювати ситуацію і адекватно реагувати на явища, що відбуваються в суспільстві. Причини сьогоднішньої психологічної неграмотності багато в чому обумовлені політикою, що проводиться в СРСР, починаючи з постанови ЦК ВКП (б) від 1936 р яке, по суті, унеможливило формування в суспільстві психологічної культури.

Отже, в наявності три фактори, що обумовлюють підвищену чутливість росіян до інформаційно-психологічних впливів (ІПВ): це криза, психологічна неграмотність, податливість і відсутність критичності до вселяється ідеям.

В умовах політичної нестабільності і частих виборів, населення, яке не має імунітету до ІПВ, легко може стати жертвою політичних ігор і маніпуляцій. І в захисті громадян від подібного роду дій має бути зацікавлене в першу чергу держава, чиїм завданням є забезпечення безпеки. "Внутрішня безпека характеризується стійкістю конституційного ладу, політичної та соціальної стабільністю суспільства, відсутністю сепаратистських, націоналістичних та інших рухів, які загрожують цілісності держави" [Золотарьов В.А., 1998].
З метою національної безпеки держава змушена забезпечувати ИПБ особистості, однак способи її здійснення можуть бути різними. Для опису цього явища зручно скористатися поняттям адекватною і неадекватною політики [Юр`єв А.І., 1992]. В СРСР політика була неадекватною, сама держава було джерелом ІПВ і не була зацікавлена в тому, щоб людина вміла протистояти цим впливам. Ідеалом демократичного суспільства є політика адекватна, а здатність індивіда протистояти ІПВ є гарантією національної безпеки. Саме тому людині необхідний інструмент, що дозволяє адекватно сприймати інформацію та належним чином реагувати на неї, що, в свою чергу, позитивно позначиться на розвитку суспільства і психічному здоров`ї нації.
Існують наступні шляхи вирішення даної проблеми: вивчення механізмів впливу і захисту особистості від ІПВ- розробка і впровадження в середній та вищій школі освітнього курсу з метою підвищення соціальної компетентності- перевірка ЗМІ та інших інформаційних систем на екологічность- прийняття законодавчих актів, що регламентують пропаганду матеріалів, що загрожують національної безпеки або психічному здоров`ю людини.

Зайцев А.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!