Психологічна безпека як предмет понятійно-термінологічного аналізу

Відомо, що наукова діяльність на теоретичному рівні є побудова і оперування моделями реальності. У психології найпоширенішим типом моделі є поняття. У науці поняття виконують дві функції: по-перше, вони концентрують в собі зміст предметного знання, отриманого при вивченні певного фрагмента реальності, по-друге, вони служать організаторами виробництва знання.

Розвиток науки неможливо поза збагачення змісту базових категорій, поза появи нових понять. Проте психології як гуманітарної науки властива така проблема, як використання одного і того ж терміну в різних сенсах, що ускладнює процеси трансляції знання як всередині наукового співтовариства, так і за його межі. Тут потрібно сказати, що різноманіття в науці має і позитивні сторони. Людини, психіку, соціальні процеси неможливо охопити єдиним поглядом, адекватно представити, розглядаючи їх з однієї точки. Тому чим більше понять, чим ширше їх "розкид", тим більше граней реальності потрапляють в сферу наукового розгляду. Рішення термінологічних проблем, що виникають в умовах множинності дослідних ракурсів, підходів, позицій, передбачає відповідальне ставлення кожного дослідника до введення понять і диктує необхідність звернення в кожній науковій роботі до понятійно-термінологічного аналізу.

Введення нового поняття або трансформація змісту відомого повинна бути заснована на аналізі предметної області, систематизації наявних понять в цій сфері, визначення взаємозв`язків нового поняття з відомими (типу "рід-вид", "частина-ціле" і ін.), Виявлення сутності феномену, описуваного даним поняттям, побудова його моделі.

Покажемо можливості понятійно-термінологічного аналізу на прикладі поняття психологічної безпеки. У вітчизняній науці накопичений досить великий науковий матеріал щодо різноманітних характеристик психологічної безпеки, що призводить до труднощів в його систематизації. Різноманіття пропонованих підстав для розгляду психологічної безпеки особистості лише "розширює" каталог її різноманітних моделей, умов, можливих факторів і детермінант, ведучи від "стрижневого" розуміння проблеми.

Так вихідним пунктом аналізу в ряді досліджень безпеки є фізичне середовище, що передбачає розгляд зовнішніх об`єктивних умов безпеки. До джерел загроз з макросередовища відносяться: екологічні фактори, техногенні впливи, природні катастрофи. Джерелами загроз з мікросередовища є особливості території і приміщення, умови діяльності людини. В цілому безпеку розглядається як захист людини від небезпечних і шкідливих чинників довкілля у всіх сферах людської діяльності-захищеність від нещасних випадків. В іншій групі досліджень в центр розгляду психологічної безпеки поміщається психологічне середовище. До джерел загроз з макросередовища відносяться суспільно-політичні, соціально-економічні загрози, інформаційний вплив. Погрозами мікросередовища є маніпулювання, образи, нестійкі соціальні зв`язки. Під психологічною безпекою розуміються умови життєдіяльності суспільства, які не сприяють порушенню цілісності та адаптивності функціонування, розвитку соціальних суб`єктів. У третій групі досліджень в якості умови психологічної безпеки розглядається сама людина. Джерела небезпеки-безпеки також можна уявити на макро- мікрорівнях, проте тут вони відносяться до власних характеристикам суб`єкта. Так, на макрорівні розглядається сукупність індивідуально-психологічних і духовно-моральних особливостей, а на мікрорівні - суб`єктивне сприйняття світу, ставлення до світу, себе та інших. Під психологічною (особистісної) безпекою треба розуміти сукупність якостей, що забезпечує подолання небезпек, збереження цілісності особистості і можливість її розвитку.

На наш погляд, саме напрямок досліджень, де людина виступає як суб`єкт безпеки, є одним з перспективних, оскільки саме суб`єкт, сукупність його індивідуально-психологічних особливостей і, перш за все, його світогляд, система поглядів і відносин до світу створює потенціал, який допомагає долати різного роду несприятливі впливу для збереження своєї цілісності і забезпечення розвитку. Цей підхід і може стати стрижневим в обґрунтуванні проблеми психологічної безпеки.

Ексакусто Т. В., Лизь Н. А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!