Ірраціональність в пострадянському суспільстві

Криза, пережитий Росією в серпні 1998, прийнято називати економічним. Тим часом є всі підстави вважати, що причини того, що сталося багато глибше і лежать в сфері національної ідеології. Національна ідеологія це комплекс ідей і уявлень легітимізуючих дії Держави в особі її владних інститутів, а також консолідуючих націю на досягнення поставленої мети. Тип національної ідеології тісно пов`язаний з типом цивілізації.

Дослідження в Гарвардській школі бізнесу (1987) показали, що існують лише два типи цивілізації. У першому з них, традиційному для православно-ісламської Росії людина соціалізується, формується як член якоїсь групи, частіше ряду груп. Другий тип цивілізації розглядає одиночного людини як якийсь будівельний матеріал, з якого формується державна цілісність.

У суспільну свідомість протягом останніх 10 12 років наполегливо впроваджувався цілий ряд міфологем, покликаний створити ілюзорний образ нинішньої влади як раціональної, зваженої в рішеннях, сміливою. Одночасно формувався вигляд попередньої влади як нерозумної, ірраціональної, лякає. Тим часом є всі підстави вважати, що рівень ірраціональності в суспільстві за останнє десятиліття тільки підвищився. Це наростання нераціонального в суспільній свідомості йшло одночасно на трьох рівнях.




На рівні держави приросту ірраціонального сприяв тип зміни соціальних інститутів, обраний нині правлячою елітою. К.Поппер описав два варіанти подібних змін: (1) інституційний, коли здійснюється голосна і послідовна робота по зміні одних керівників органів другімі- (2) авторитарний, коли вождь і його наближені виробляють зміни, які не інформуючи соціум ні про причини, ні навіть про сам факт подібних змін.

У Росії був обраний другий шлях, неминуче приводить, на думку К. Поппера до обвального наростання ірраціональності. На рівні суспільства ірраціональність наростала внаслідок політичної боротьби між партіями різної орієнтації. В кінці 80-х років так званим демократам вдалося породити масова недовіра до центральних органів друку, у меншій мірі до центральному телебаченню. У розпал серпневої кризи це обернулося проти суспільства, так як органи ЗМІ не могли погасити почалася паніку.

Сприяв зростанню ірраціональності і розрив тимчасових і просторових інформаційних зв`язків між регіонами, замикання населення на місцевих проблемах. Штучна накачування рівня ірраціональності здійснювалася органами ЗМІ за рахунок перемішування і зрівнювання значущості освітлюваних подій, коли, з одного боку, дрібниця роздувався до рівня факта- а з іншого боку, дійсно значуща подія подавалося як дрібниця, або взагалі замовчувалося.

На рівні індивіда тим самим була активізована сугестивність. Остання має біосоціальна походження, оскільки забезпечувала виживання окремої особини, здатної повторити без роздумів і вагань дії ватажка первісного стада. Дослідження показують, що 15 відсотків населення земної кулі мають підвищену сугестивністю, всього ж сугестивності 96% людей. Саме тому за останні 10 12 років у окремо взятого індивіда активізувалися стадні закони поведінки, описані ще Г.Тарда. Нагадаємо, що головний з них це ірраціональність людської поведінки в натовпі.

Для корекції становища потрібна довга і планомірна робота на всіх рівнях: держава, суспільство, людина. Оздоровлення суспільства можливо лише при наявності вольового координуючого суб`єкта. Ним може стати як окремий індивід, так і якась соціальна або національна група, здатна запропонувати національну ідеологію, відповідну російському типу цивілізації.

Харитонов М.В.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

ІНШЕ

Увага, тільки СЬОГОДНІ!
» » Ірраціональність в пострадянському суспільстві