Аналіз сприйняття ризиків соціальними суб`єктами

Термін "соціальний ризик" був введений в науковий обіг в останній третині ХХ ст. Однак явища, які згодом стали описуватися цим терміном (злидні, безробіття, втрата здоров`я через надмірну навантаження, шкідливих умов праці, ризик виробничого травматизму) були проаналізовані ще Ф. Енгельсом в його роботі "Становище робітничого класу в Англії" і К. Марксом в "Капіталі". Ризик як соціальний феномен піддався детальному аналізу в рамках нового наукового напрямку, соціології ризику, що виник в рамках дискурсу модернізації, переходу до постіндустріального суспільства [1].

Соціальний ризик - потенційна можливість (небезпека) настання сукупності соціально значущих негативних подій, що викликають соціальний, економічний та інший збиток для кожної конкретної людини і суспільства в цілому. Ситуація соціального ризику є соціально небезпечною, зачіпає інтереси широких верств населення і вимагає від держави, суспільства і індивіда проведення активних заходів по її подоланню. Соціальні ризики зачіпають різні рівні соціальної організації.

Ризик може бути:

1) індивідуальним (має значення для одного індивіда в даний момент),

2) груповим (зачіпає всіх членів соціальної групи або спільності),

3) соціальним (йому піддається суспільство в цілому).

На практиці, однак, чисті типи ризику можна виділити рідко: один ризик може бути індивідуальним, груповим і соціальним в залежності від ситуації. Ризик як соціальний феномен має дві сторони:

1) об`єктивний стан - ймовірність настання події, яка визначається за допомогою соціально-економічних показників;

2) суб`єктивне сприйняття - ставлення індивідів і соціальних груп до загрозливих їм небезпекам. Необхідно відзначити, що найчастіше оцінки об`єктивного стану ризику не збігаються з суб`єктивним сприйняттям імовірності тих чи інших подій.

Виділимо 3 основних типи сприйняття соціальних ризиків.

1. Реалістичне сприйняття - оцінка соціальних ризиків, відповідна реальної ймовірності настання даного негативного події.

2. Підвищена тривожність - ймовірність негативних подій оцінюється вище її реального значення. Іноді така оцінка може бути виправдана.

3. Недооцінка небезпеки - ризик оцінюється людиною нижче його реального значення. Прикладом аналізу сприйняття ризиків може служити дослідницька програма "Катастрофічне свідомість в сучасному світі", розроблена університетом Мічігану і реалізована в 1996-1999 рр. в Росії В. Н. Шубкіна і В. А. Ядова.

В анкету включені 47 питань, які характеризували ставлення респондентів до різних видів небезпек, інтенсивність їх страхів ( "мене це не турбує", "викликає деяке занепокоєння", "сильну тривогу / постійний страх"). Також задавалися питання про те, як має намір вести себе респондент, щоб уникнути небезпеки.

Результати опитування показали, що найбільші побоювання у росіян викликають такі ризики:

1) хімічне і радіаційне зараження води, повітря, продуктів (турбує 67,7% респондентів);

2) зниження життєвого рівня, зубожіння населення (67,2%);

3) повне беззаконня, криміналізація суспільства (66%);

4) масові епідемії, поширення СНІДу та інших хвороб (64%) [2].

Рівень тривожності по регіонах Росії неоднаковий - вище за все рівень страхів на півдні Росії, де соціально-психологічний стан населення близько до паніки. Найбільш спокійними, за даними опитування, виявилися Північ, Північно-Захід, Поволжя і Урал. У 2008 р нами проведено дослідження сприйняття ризику погіршення здоров`я і необхідності отримання медичної допомоги методом "ситуаційного моделювання". Респондентам (64 чол.) Були дані ситуації ризику і варіанти дій у відповідь. Незважаючи на те, що більшість (47%) опитаних було схильне до раціонального типу сприйняття ризиків, число людей, які ігнорують небезпеку, також досить велика (31,3%), підвищену тривожність за результатами опитування відчувають 10,9% респондентів.

Дослідження сприйняття ризиків соціальними суб`єктами лежать на стику соціології та соціальної психології. Вони необхідні для розробки заходів мінімізації ризику, які не тільки зменшували б об`єктивну ймовірність настання негативних подій, а й знижували рівень тривожності і сприяли б формуванню адекватного сприйняття соціальних ризиків.

література

1. Бек У. Суспільство ризику: на шляху до нового модерну. М., 2000. С. 38

2. Страхи і тривоги росіян / Под ред. В. Н.Шубкіна. СПб., 2004. С. 65.

Паутов І. С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!